ГоловнаНум╕зматикаФалеристикаБон╕стикаФ╕лател╕яСсилки Форум
МОЯ КОЛЕКЦ╤Я З БОН╤СТИКИ
Бон╕стика — це наука, що вивча╓ р╕зн╕ паперов╕ грошов╕ знаки, як╕ уже вийшли з ужитку
╢ВРОПА
787 бон 33 кра╖ни
╢ВРОПА
╢ВРОПА - частина св╕ту в П╕вн╕чн╕й п╕вкул╕.
З Аз╕╓ю утворю╓ континент ╢враз╕ю, займа╓ 8% поверхн╕ Земл╕; площа 10 532 000 км². ╢вропа повн╕стю лежить у П╕вн╕чн╕й п╕вкул╕ м╕ж 36° пн. ш. ╕ П╕вн╕чним Льодовитим океаном. Майже 2/3 територ╕╖ займа╓ велика плоска р╕внина, на як╕й розташована вся ╢вропейська частина Рос╕╖, ╕ простира╓ться на зах╕д до "низинних територ╕й" ╕ Б╕скайсько╖ затоки. За традиц╕╓ю умовну межу ╢вропи на суходол╕ проводять вздовж сх╕дного п╕дн╕жжя Уралу, р╕ки Емби, Кумсько-Маницько╖ низовини; Чорне море, Босфор та Дарданелли в╕докремлюють ╢вропу в╕д Аз╕╖, ╫╕бралтарська протока - в╕д Африки; часто до ╢вропи зараховують Кавказ. Протяжн╕сть вздовж мерид╕ану - 4300 км, вздовж паралел╕ - 5000 км.Найб╕льш розчленована частина св╕ту (п╕вострови становлять 1/4 територ╕╖ ╢вропи; острови займають близько 730 тис. км²). Середня висота - 292 м; гора Ельбрус (5642 м) на Кавказ╕ ╓ найвищою в ╢вроп╕; п╕к Монблан (4807 м) - найвища гора в Альпах; найнижча точка - на узбережж╕ Касп╕йського моря (28 м нижче р╕вня моря). Гори й височини належать до 3 р╕вн╕в складчатост╕; каледонсько╖ (Скандинавськ╕ гори, Каледонськ╕ гори), герцинсько╖ (╤бер╕йський масив, Центральний масив, Во╜ези, Арденни, Урал) та альп╕йсько╖ (П╕рене╖, Альпи, Карпати, Апенн╕ни, Стара Планина, Динарськ╕ гори).
Найб╕льш╕ р╕внини: Сх╕дно-╢вропейська платформа, Ск╕фська платформа, Паданська р╕внина, Паризький басейн. Д╕юч╕ вулкани: Гекла, Везув╕й, Етна, Стромбол╕. Майже уся ╢вропа лежить у зон╕ пом╕рного кл╕мату; у п╕вденн╕й частин╕ ╢вропи субтроп╕чний кл╕мат (середземноморський), на п╕вноч╕ - субполярний; р╕чна к╕льк╕сть опад╕в - 500-800 мм, в горах (особливо на зах╕дних схилах) - понад 2000 мм (над Которською затокою 4650 мм). Озера найчаст╕ше зустр╕чаються у п╕вн╕чн╕й частин╕ ╢вропи; найглибш╕ - б╕ля п╕дн╕жжя Альп (Комо, ╫арда, Женевське, Боденське). Озера (площею б╕льш 5100 кв. км) включають Ладожське, Онезьке, Чудське. Основн╕ р╕ки (довжиною б╕льш 800 км): Волга, Дунай, Дн╕про, Урал, Дон, Печора, Дн╕стер, Рейн, Луара, Ельба, В╕сла, Одер, Прут, Рона; Льодовики - на Шп╕цбер╜ен╕, Нов╕й Земл╕, в ╤сланд╕╖, в Альпах та Скандинавських горах (разом 120 тис. км²). Натуральна рослинн╕сть значною м╕рою зм╕нена або знищена людиною; стан л╕с╕в пост╕йно пог╕ршу╓ться. Родовища нафти та п╕дземного газу (у П╕вн╕чному мор╕, Баку), вуг╕лля (Рур, Верхньос╕лезький, Донецький,  Печорський, П╕дмосковний басейни), зал╕зних руд (Курська магн╕тна аномал╕я, Лотарин╜╕я, п╕вн╕ч Скандинав╕╖), кольорових метал╕в, боксит╕в, кам'яно╖ сол╕ та соди.
Демограф╕я
╢вропу населя╓ 729 млн. мешканц╕в (13% св╕тового населення - 1994); щ╕льн╕сть населення без Рос╕╖ - 97 мешканц╕в на км² (у 2 рази перевищу╓ середньосв╕тову), найб╕льша (200-370) - в Н╕дерландах, Бельг╕╖, Велик╕й Британ╕╖ та Н╕меччин╕, найменша (3-15) - в ╤сланд╕╖, Норвег╕╖ та Ф╕нлянд╕╖; натуральний прир╕ст у 12 кра╖нах в╕д'╓мний (в Латв╕╖, Естон╕╖ та Рос╕╖ - нижче 5%); бл. 20% усього населення - у в╕ц╕ 15 та менше рок╕в; у в╕ц╕ 65 та б╕льше - 15%. У м╕стах мешка╓ понад 70% населення; найб╕льш╕ м╕ськ╕ а╜ломерац╕╖: Париж, Москва, Лондон, Санкт-Петербур╜. Найб╕льш╕ м╕ста (з населенням б╕льш 1,5 млн.): Аф╕ни, Барселона, Берл╕н, Б╕рм╕нгем, Бухарест, Будапешт,  В╕день, Варшава, Гамбур╜, Ки╖в, Л╕сабон, Лондон, Мадрид, Манчестер, М╕лан, Москва, Париж, Рим, Санкт-Петербург, Стамбул, Харк╕в.
Економ╕ка
Продукц╕я: майже 50% ус╕х машин, що випускаються у св╕т╕, виробля╓ться в ╢вроп╕ (Н╕меччина, Франц╕я, ╤тал╕я, ╤спан╕я, Рос╕я, Груз╕я, Укра╖на, Латв╕я, Б╓ларусь, Великобритан╕я); споживання добрив на с╕льськогосподарських уг╕ддях у 4 рази б╕льше, н╕ж на будь-якому ╕ншому континент╕; с╕льськогосподарська продукц╕я ╢вропи склада╓ 43% усього св╕тового виробництва ячменя (Н╕меччина, ╤спан╕я, Франц╕я, Великобритан╕я), 41% св╕тового виробництва жита (Польща, Н╕меччина), 31% св╕тового виробництва в╕вса (Польща, Н╕меччина, Швец╕я, Франц╕я) ╕ 24% св╕тового виробництва пшениц╕ (Франц╕я, Н╕меччина, Великобритан╕я, Румун╕я); ╤тал╕я, ╤спан╕я ╕ Грец╕я виробляють б╕льш 70% маслиново╖ ол╕ю, вироблено╖ в св╕т╕.
АЗ╤Я
518 бон 49 кра╖н
АЗ╤Я
АЗ╤Я - найб╕льший материк св╕ту, утворю╓ з ╢вропою континент ╢враз╕ю
В╕д П╕вн╕чно╖ Америки в╕докремлена Берин╜овою протокою, в╕д Африки Суецьким каналом ╕ Червоним морем, в╕д ╢вропи протоками Босфор ╕ Дарданелли; умовний континентальний кордон з ╢вропою проходить Сх╕дним Уралом ╕ берегом Касп╕йського моря; 44,4 млн. км&sup2 (разом з поверхнею Касп╕йського моря) - близько 30% материково╖ поверхн╕ Земл╕; найб╕льша мерид╕альна протяжн╕сть 8400 км, паралельна 8590 км. Розчленована берегова л╕н╕я (довжина 62 тис. км); численн╕ п╕вострови (Арав╕йський, ╤нд╕йський, ╤ндокитай, Мала Аз╕я, Таймир) ╕ острови (арх╕пелаги: Малайський, Ф╕л╕пп╕нський, Японський). В Аз╕╖ знаходиться найвища вершина Земл╕ Джомолун╜ма (Еверест - 8848 м) ╕ найглибша западина - Мар╕анська (10924 м); середня висота 950 м. Близько 75% поверхн╕ Аз╕╖ становлять гори ╕ височини м╕ж Середземним морем й узбережжям Тихого океану; в центральн╕й частин╕ Аз╕╖ найвищ╕ на Земл╕ гори (Г╕мала╖, Каракорум, Г╕ндукуш), високо розташован╕ височини (Тибетська, Монгольська), а також велик╕ западист╕ улоговини (Каш╜арська, Джун╜арська); розлог╕ низовини в п╕вн╕чно-зах╕дн╕й частин╕ (Зах╕дносиб╕рська, Туранська) ╕ прибережн╕й зон╕ (Маньчжурська, Китайська, ╤ндостанська). Безст╕чн╕ простори, переважно пустельн╕ улоговини, займають 37% поверхн╕ Аз╕╖. Кл╕мат в╕д субполярного та полярного на крайн╕й п╕вноч╕ до троп╕чного, дуже вологого на п╕вденному-сход╕ ╕ троп╕чного дуже сухого на п╕вденному заход╕, на б╕льшост╕ територ╕╖ виразно континентальний; на п╕вноч╕ тундра ╕ зона хвойних л╕с╕в тайги (район в╕чно╖ мерзлоти), в центральн╕й та п╕вденно-зах╕дн╕й частин╕ степи, що переходять в нап╕впустел╕ та пустел╕, на п╕вденному сход╕ мусонн╕ та троп╕чн╕ л╕си. В Аз╕╖ прожива╓ 3,4 млрд. населення (60% жител╕в Земл╕), переважно жовто╖ та б╕ло╖ рас (на заход╕); близько 90% населення зосереджено у п╕вденно-сх╕дн╕й Аз╕╖, високог╕рн╕ простори та пустел╕ незаселен╕; р╕вень урбан╕зац╕╖ в╕д понад 90% (Син╜апур, Кувейт, ╤зра╖ль) до 10% (Непал, Оман, Камбоджа, Бутан); найб╕льш╕ м╕ськ╕ агломерац╕╖: Сеул, Шанхай, Ток╕о, Пек╕н, Бомбей, Калькутта. Аз╕я ╓ колискою великих рел╕г╕й: буддизму, ╕нду╖зму та ╕сламу. 
АФРИКА
301 бона 43 кра╖ни
АФРИКА
Африка - континент у сх╕дн╕й п╕вкул╕.
Площа 30,3 млн. км² (з островами); населення понад 700 млн. ос╕б; найб╕льша довжина з п╕вноч╕ на п╕вдень - 8 тис. км, ╕з заходу на сх╕д - 7,5 тис. км.; суц╕льний континент (острови ╕ п╕вострови - близько 5% територ╕╖) ╕з значним середн╕м п╕двищенням поверхн╕ над р╕внем моря, з п╕вноч╕ обмежений горами Атлас, з п╕вдня - Капськими ╕ Драконовими горами; понад 70% поверхн╕ розташовано на висот╕ 300-2000 м; середня висота 658 м; найвища точка - вулкан К╕бо в масив╕ К╕л╕манджаро (5895 м), найнижча - западина озера Ассаль (153 м нижче р╕вня моря); розлог╕ низовини ( долина р╕ки Кон╜о, пустеля Калагар╕), перед╕лен╕ г╕рськими масивами ╕ височинами Ага╜╜ар, Т╕бест╕; на сход╕ Африки - Сх╕дно-Африканська рифова система; розташування кл╕матичних зон симетричне - в╕д зони екватор╕ального кл╕мату з буйними в╕чнозеленими екватор╕альними л╕сами ╕з симетричними смугами троп╕чного кл╕мату з розлогими пустелями (особливо на п╕вночу), нап╕впустелями ╕ саванами до субтроп╕чного кл╕мату ╕ рослинност╕ на крайньому п╕вдн╕ та п╕вноч╕; багата фауна; найдовша в Африц╕ ╕ одна з найдовших у св╕т╕ р╕ка Н╕л; численн╕ озера, переважно тектон╕чного походження; у пустелях р╕ки пересихають, утворюючи сух╕ русла (вад╕), солон╕ озера (шотти) та велик╕ запаси артез╕ансько╖ води; 30% площ╕ континенту - безст╕чн╕ територ╕╖; в Африц╕ живе понад 12% населення св╕ту, переважно негро╖дно╖ раси (на п╕вноч╕ - б╕ло╖); густота населення дуже нер╕вном╕рна: в╕д понад 1200 ос╕б/ км&sup2 в долин╕ Н╕лу (╢гипет) до майже безлюдних пустель; найменш урбан╕зований континент - м╕ське населення становить близько 34%. Африка, другий за площею континент, у три рази перевищу╓ розм╕ри ╢вропи, площа 30097 тис. кв. км. Найб╕льш╕ м╕ста (з населенням б╕льше 1 млн.) - Ка╖р, Алжир, Лагос, К╕ншаса, Аб╕джан, Кейптаун, Найроб╕, Касабланка, Адд╕с-Абеба, Луанда, Дар-ес-Салам, Ель Г╕зу, ╤бадан, Дуала, Могад╕шо; в центр╕ переважа╓ однор╕дне плато, на п╕вдн╕ середня висота над р╕внем моря становить1070 м, а на п╕вноч╕ блазько 400 м над р╕внем моря. Середня висота Африки над р╕внем моря становить 610 м, що в два рази б╕льше н╕ж у ╢вроп╕. Найвищ╕ точки - гора К╕л╕манджаро 5900 м ╕ гора Кен╕я 5200 м, найнижча точка - Лак Асса╕ в Дж╕бут╕ становить -144 м. Африка ма╓ к╕лька широких естуар╕╖в ╕ тому в пор╕внянн╕ з ╕ншими континентами в не╖ в╕дносно коротка берегова л╕н╕я (24000 км). Географ╕чн╕ екстремуми континентально╖ частини: мис Хафун на сход╕, мис Альмад╕ на заход╕, Рас Бен Секка на п╕вноч╕ ╕ мис Агульхас на п╕вдн╕. Сахель - це вузький пояс савани ╕ р╕дкол╕сся, що покрива╓ 700 млн. гектар╕в у зах╕дн╕й ╕ центральн╕й Африц╕; 75% площ╕ континенту знаходиться в троп╕чн╕й зон╕, особливост╕: Велика рифтова система, у як╕й знаходиться основна к╕льк╕сть великих озер сх╕дно╖ Африки (кр╕м озера В╕ктор╕я), Атласьк╕ гори на п╕вн╕чному заход╕, Драконов╕ гори на п╕вденному-сход╕, пустеля Сахара (найб╕льша пустеля у св╕т╕) на п╕вноч╕, пустел╕ Нам╕б╕йська, Калахар╕ ╕ велика пустеля Кароо на п╕вдн╕, р╕ки - Н╕л, За╖р, Н╕гер, Замбез╕, Л╕мпопо, Вольта ╕ Померанчева; виробництво 30% св╕тового видобутку корисних копалин, включаючи д╕аманти (51%) ╕ золото (47%); 11% св╕тового видобутку сиро╖ нафти, 58% св╕тового виробництва какао (Берег Слоново╖ Кост╕, Гана, Камерун, Н╕гер╕я), 23% кави (Уганда, Берег Слоново╖ Кост╕, За╖р, Еф╕оп╕я, Камерун, Кен╕я), 20% св╕тового виробництва арах╕су. (Сенегал, Н╕гер╕я, Судан, За╖р) ╕ 21% твердо╖ деревини (Н╕гер╕я, За╖р, Танзан╕я, Кен╕я); населення 610 млн. (1988).
П╤ВН╤ЧНА АМЕРИКА
104 бони 16 кра╖н
П╤ВН╤ЧНА АМЕРИКА
П╕вн╕чна Америка - материк у зах╕дн╕й п╕вкул╕, п╕вн╕чна частина Американського континенту Сполуча╓ться з П╕вденною Америкою Панамським перешийком, в╕д Аз╕╖ в╕докремлена Берин╜овою протокою; до П╕вн╕чно╖ Америки належить Центральна Америка, численн╕ острови (╫ренланд╕я, Бафф╕нова Земля, Куба) ╕ п╕вострови (Лабрадор, Флорида, Кал╕форн╕я); 24,2 млн. км² протяжн╕сть з п╕вноч╕ на п╕вдень - 7,2 тис. км, ╕з заходу на сх╕д - 6,8 тис. км; середня висота поверхн╕ 677 м, найвища точка в Кордиль╓рах (г. Мак-К╕нл╕, 6193 м), найнижча - в Долин╕ Смерт╕ (86 м нище р╕вня моря); понад 64% територ╕╖ ма╓ висоту понад 300 м; вздовж зах╕дного узбережжя - гори Кордиль╓ри (сейсм╕чно активна область) з внутр╕шн╕ми височинами (плато Колорадо, Мексиканське плоског╕р'я); у внутр╕шн╕х районах - Центральн╕ та Велик╕ р╕внини; на сход╕ - гори Аппалач╕, сх╕дне узбережжя низинне; у П╕вн╕чн╕й Америц╕ ╓ вс╕ кл╕матичн╕ зони п╕вн╕чно╖ п╕вкул╕: на п╕вноч╕ полярна, дал╕ зона пом╕рного кл╕мату, субтроп╕чна, троп╕чна ╕ екватор╕альна в Центральн╕й Америц╕; в Кордиль╓рах г╕рський кл╕мат; найдовша р╕ка - М╕сс╕с╕п╕ з М╕ссур╕; численн╕ озера льодовикового походження, на меж╕ Канади ╕ США - Велик╕ озера; на п╕вноч╕ арктичн╕ пустел╕, тундра, хвойн╕ л╕си, дал╕ на п╕вдн╕ - м╕шан╕ та листян╕, в центральн╕й частин╕ континенту прер╕╖, на п╕вденному заход╕ - район пустель ╕ нап╕впустель; в п╕вденн╕й частин╕ субтроп╕чн╕ л╕си; в Кордиль╓рах високог╕рн╕ хвойн╕ л╕си та альп╕йська рослинн╕сть, на узбережж╕ Центрально╖ Америки - екватор╕альн╕ л╕си; у П╕вн╕чн╕й Америц╕ прожива╓ 8% населення св╕ту, переважно б╕ло╖ раси, а також негри й ╕нд╕анц╕. Значн╕ територ╕╖ безлюдн╕ (переважно на п╕вноч╕ Канади), найгуст╕ше населен╕ Бермудськ╕ острови ╕ п╕вн╕чно-сх╕дне узбережжя США; три четверт╕ населення П╕вн╕чно╖ Америки прожива╓ в м╕стах; найб╕льш╕ м╕ськ╕ агломерац╕╖: Нью-Йорк, Мех╕ко, Лос-Анджелес, Чика╜о, Сан-Франциско. П╕вн╕чна Америка, трет╕й за величиною материк (включаючи Гренланд╕ю ╕ Центральну Америку), у два рази б╕льший за ╢вропу; площа 24 млн. кв. км; найб╕льш╕ м╕ста (населення б╕льше 1 млн.): Мех╕ко С╕т╕, Нью-Йорк, Чикаго, Торонто, Лос-Анджелес, Монреаль, Гвадалахара, Мотеррей, Ф╕ладельф╕я, Х'юстон, Гватемала-С╕т╕, Ванкувер, Детройт, Сан-Д╕╓го, Даллас; рель╓ф: крайня п╕вн╕чна точка материка - край п╕вострова Бут╕я у канадськ╕й частин╕ Арктики; крайня зах╕дна точка на материку - мис Принца Уельского, Аляска; крайня сх╕дна точка знаходиться на п╕вденно-сх╕дному узбережж╕ Лабрадору; найвища вершина - гора Мак-К╕нл╕, Аляска (5194 м); найнижча точка - Бедуотер у Дол╕ну Смерт╕ (-86 м). Велик╕ р╕внини, що простягнулися на територ╕╖ Канад╕ ╕ США, оточен╕ г╕рським поясом на сход╕: Аппалач╕, високог╕р'я Лаврент╕я; а на заход╕ - Скеляст╕ гори, Берегов╕ гори, Каскадний хребет, С'╓рра-Невада. Зах╕дн╕ хребти простягнулися на п╕вдень до Мексики (С'╓рра-Мадре). Водна система р╕ки М╕сс╕с╕п╕ охоплю╓ центр Великих р╕внин до Мексикансько╖ затоки; низьк╕ прибережн╕ р╕внини Атлантичного узбережжя спускаються до затоки Св. Лаврент╕я, затоки Фунд╕, затоки Делавер ╕ Чесап╕кско╖ затоки. Р╕ка Св. Лаврент╕я ╕ Велик╕ Озера утворюють п╕вм╕сяць (з озерами В╕нн╕пег, Атабаска, Велике Ведмеже ╕ Велике Нев╕льниче) навколо г╕р Канадсько-Лаврент╕йського щита, зв╕дки бере початок р╕ка Гудзон. Гренланд╕я (найб╕льший остр╕в Земл╕, не рахуючи Австрал╕╖) з високим, покритим льодом плато ╕з сильно пор╕заною береговою л╕н╕╓ю (ф╕орди); особливост╕: озеро Сьюпер╕ор (найб╕льший запас пр╕сно╖ води у св╕т╕); Великий Каньйон на р╕ц╕ Колорадо; Нац╕ональний парк Редвуд; у Кал╕форн╕╖ ростуть найвищ╕ у св╕т╕ дерева; пустел╕: Долина Смерт╕, Мохаве, Соноран; р╕ки (довш╕ 1600 км): М╕сс╕с╕п╕, М╕ссур╕, Макенз╕, Р╕о-Гранде, Юкон, Арканзас, Колорадо, Саскатчеван-Боу, Колумб╕я, Ред, П╕с, Снейк; виробництво: велик╕ запаси природних ресурс╕в ╕ широкий внутр╕шн╕й ринок дозволяють США бути могутньою державою, що не залежить в╕д експорту, ╕ самою впливовою кра╖ною континенту. Канада - найб╕льший у св╕т╕ постачальник н╕келю, цинку, урану, кал╕ю ╕ лляного нас╕ння; другий у св╕т╕ постачальник азбесту, ср╕бла, титану, г╕псу; с╕рки ╕ мол╕бдену; Мексика – найб╕льший у св╕т╕ постачальник ср╕бла ╕ четверта по добутку нафти. У США найб╕льше в св╕т╕ виробництво сол╕ ╕ друге нафти ╕ бавовни; майже 30% св╕тового виробництва говядини ╕ телятини одержують у П╕вн╕чн╕й Америц╕; населення 395 млн. (1990).
П╤ВДЕННА АМЕРИКА
136 бон 12 кра╖н
П╤ВДЕННА АМЕРИКА
П╕вденна Америка - материк у зах╕дн╕й п╕вкул╕, п╕вденна частина Американського континенту. Сполучена з П╕вн╕чною Америкою Панамським перешийком; в╕д Антарктиди в╕докремлена протокою Дрейка; 17,8 млн. км² суц╕льний континент (п╕вострови ╕ острови - 1% площ╕); протяжн╕сть з п╕вноч╕ на п╕вдень - 7,4 тис. км, ╕з заходу на сх╕д - 5,2 тис. км; середня висота поверхн╕ 655 м, найвища точка в Андах (Аконка╜уа, 6960 м), найнижча - в солончаку Сал╕нас Чикас (42 м нижче р╕вня моря); понад 49% поверхн╕ ма╓ висоту до 300 м, лише 8,5% - понад 2000 м; вздовж зах╕дного узбережжя тягнуться гори Анди з д╕ючими вулканами: Льюльяйльяко (6723 м - найвищий на земн╕й кул╕), Котопах╕, Сан╜айП╕рашу; на сход╕ в╕д Анд низовини: Ор╕ноко, Амазонська (найб╕льша на земн╕й кул╕), Бол╕в╕йська ╕ Ла-Платська; у сх╕дн╕й частин╕ континенту розташоване Бразильське плоског╕р'я, в п╕вн╕чно-сх╕дн╕й - ╫в╕анське, на п╕вдн╕ - Пата╜он╕я; в П╕вденн╕╖ Америц╕ ╓ вс╕ кл╕матичн╕ зони п╕вденно╖ п╕вкул╕: в╕д екватор╕ально╖ на п╕вноч╕, дал╕ троп╕чно╖, субтроп╕чно╖, зони пом╕рного кл╕мату ╕ субполярно╖ зони на крайньому п╕вдн╕; в Андах г╕рський кл╕мат; найб╕льша за поверхнею басейну ╕ водними ресурсами - р╕ка Амазонка; озера Маракайбо, Патус, Т╕т╕кака, Поопо. В басейн╕ Амазонки волог╕ в╕чнозелен╕ л╕си, на височинах - сух╕ л╕си ╕ чагарники, савани; в центральн╕й частин╕ Анд рослинн╕сть пустель ╕ нап╕впустель, у Пата╜он╕╖ - степи, на крайньому п╕вдн╕ Вогняно╖ Земл╕ - субарктична тундра; багата фауна; в П╕вденн╕й Америц╕ живе 5,6% населення св╕ту: ╕нд╕анц╕ (головним чином в район╕ Анд), б╕л╕ ╓вропейц╕ та чорн╕ африканц╕, мулати, метиси ╕ самбо; значна частина територ╕╖ безлюдна (переважно басейн Амазонки); найгуст╕ше заселене сх╕дне узбережжя; 2/3 населення прожива╓ у м╕стах; м╕ськ╕ агломерац╕╖: Сан-Паулу, Р╕о-де-Жанейро, Буенос-Айрес.П╕вденна Америка, четвертий за розм╕рами материк, майже в два рази б╕льший за ╢вропу (13% поверхн╕ суш╕ Земл╕), що простягнувся до п╕вдня в╕д Центрально╖ Америки; площа 17864 тис. кв. км; найб╕льш╕ м╕ста (населення б╕льше 3,5 млн) Буенос-Айрес, Санто-Паулу, Р╕о де Жанейро, Богота, Сантьяго, Л╕ма, Каракас; рель╓ф: займаючи п╕вденну частину суш╕ в зах╕дн╕й п╕вкул╕, П╕вденно-Американський континент простягнувся в╕д Пойнт Галл╕нас на Карибському узбережж╕ Колумб╕╖ до мису Горн на п╕вденному кра╖ острова Горн, що знаходиться поруч з Вогненною Землею. Сама п╕вденна точка суш╕ - мис Фровард на п╕востров╕ Брунсв╕к, п╕вденне Чил╕. Максимальна ширини континенту (5120 км) м╕ж Пойнт Пар╕ньяс (Перу) на заход╕ ╕ Пойнт Кокейрос до п╕вноч╕ в╕д Рес╕ф╕ (Бразил╕я) на сход╕; 5/6 континенту лежить у п╕вденн╕й п╕вкул╕, а 2/3 у межах троп╕к╕в; особливост╕: озеро Т╕т╕кака (саме високог╕рне судноплавне озеро у св╕т╕), Ла Пас (сама високог╕рна столиця св╕ту), пустеля Атакама, ру╖ни ╕нк╕в у Мачу П╕кчу, р╕ки: Амазонка (найб╕льша у св╕т╕ ╕ друга по довжин╕), Парана, Мадейра, Санто-Франциско, Пурус, Парагвай, Ор╕ноко, Арагуайа, Негро, Уругвай; виробництво: 44% св╕тового виробництва кави (Бразил╕я, Колумб╕я), 22% какао (Бразил╕я), 35% - цитрусових фрукт╕в, м'яса (Аргентина, Бразил╕я), со╓в╕ боби (Аргентина, Бразил╕я), бавовна (Бразил╕я); Аргентина ╓ другим у св╕т╕ виробником соняшника, Бразил╕я - найб╕льший у св╕т╕ виробник банан╕в, другий у св╕т╕ виробник цинку ╕ трет╕й - марганцю, тютюну ╕ манго; Перу друго╖ у св╕т╕ виробник ср╕бла, Чил╕ найб╕льший у св╕т╕ виробник м╕д╕; населення: 285 млн. (1988), щор╕чний р╕вень приросту з 1980 по 1985 склав 2,3%.
АВСТРАЛ╤Я
14 бон 8 кра╖н
АВСТРАЛ╤Я
Австрал╕я - (Australia, в╕д латинського australis - п╕вденний) - континент, розташований у П╕вденн╕й п╕вкул╕ Земл╕. Мерид╕анн, з╕ сходу ╕ п╕вноч╕ - морями Тихого океану: Тасмановим, Кораловим, Тиморським ╕ Арафурським. Береги розчленован╕ слабко, велик╕ затоки – Карпентар╕я на п╕вноч╕ ╕ Велика Австрал╕йська на п╕вдн╕; ╓диний великий п╕востр╕в – Кейп-Йорк. Австрал╕я - найменший з материк╕в. Його площа склада╓ 7631,5 тис. км2 (з островами Тасман╕я, Кенгуру, Мелв╕л та ╕н. близько 7704,5 тис. км2). Остр╕в Тасман╕я в╕дд╕лений в╕д Австрал╕╖ протокою Басса] шириною 224 км. Уздовж сх╕дного узбережжя Австрал╕╖ на 2300 км простяга╓ться Великий бар'╓рний риф. У рель╓ф╕ Австрал╕╖ переважають р╕внини. Близько 95% поверхн╕ не перевищу╓ 600 м над р╕внем моря. Головн╕ орограф╕чн╕ одиниц╕:Зах╕дно-Австрал╕йське плоског╕р'я - середн╕ висоти 400-500 м, з п╕днятими краями: на сход╕ - хребет Масгрейв (м. Вудрофф, 1440 м) ╕ Макдоннелл (м. Зил, 1510 м), на п╕вноч╕ - масив К╕мберл╕ (висота до 936 м), на заход╕ - плосковершинний п╕сковий хребет Хамерсл╕ висотою до 1226 м, на п╕вденному заход╕ - хребет Дарл╕нг висотою до 582 м. Центральна низовина з переважними висотами до 100 м над р╕внем моря. У район╕ озера Ейр найнижча точка Австрал╕╖ - 12 м нижче р╕вня моря. На п╕вденному заход╕ - хребет Фл╕ндерс╕ Маунт-Лофт╕. Великий Водод╕льний хребет, середньовисотний, з плоскими вершинами, крутим, сильно розчленованим сх╕дним схилом ╕ порожн╕м, сх╕дчастим зах╕дним, що переходить у горбкуват╕ передг╕р'я (даунси). На п╕вдн╕, в Австрал╕йських Альпах, найвища точка Австрал╕╖ - гора Косцюшко, 2230 м. Велика (зах╕дна ╕ центральна) частина Австрал╕╖ належить до област╕ стародавньо╖ Австрал╕йсько╖ платформи, що включа╓ також п╕вн╕чне, зах╕дне ╕ п╕вденне п╕дводне продовження материка, Арафурське море ╕ п╕вдень острова Нова Гв╕нея. Сх╕дну окра╖ну Австрал╕╖ склада╓ Сх╕дно-Австрал╕йський складчастий геосинкл╕нальний пояс, що розвивався протягом протерозоюфанерозою. Австрал╕йська платформа ма╓ архейсько-нижньопротерозойський фундамент, складений глибокометаморф╕зованими вулкан╕чними породами основного складу ╕ теригенними опадами, перетвореними в гнейси ╕ зам╕щен╕ гран╕ти. Породи архею виступають на заход╕ (брили П╕лбара ╕ Калгурл╕), у центр╕ (хребет Масгрейв). У П╕вн╕чн╕й Австрал╕╖ др╕бн╕ш╕ брили архею, перекрит╕ протерозойським осадовим чохлом, розд╕лен╕ вузькими геосинкл╕нальними складчастими системами нижньопротерозойського в╕ку. Сх╕дно-Австрал╕йський складчастий пояс за в╕ком под╕ля╓ться на заход╕ ╕ сход╕ на три системи: Адела╖да (п╕зньобайкальська-ранньокаледонська), що виклиню╓ться на п╕вн╕ч; Лакланська (каледонська), що продовжу╓ться на п╕вдень у Тасман╕ю; Система Ново╖ Англ╕╖ (герцинська), в╕докремлена в╕д попередньо╖ п╕зньопалеозойським крайовим прогином Боуен-С╕дней. Дв╕ останн╕ системи нер╕дко по╓днуються в ╕сторичному зм╕ст╕ за назвою Тасмансько╖ геосинкл╕нал╕. Фундамент Австрал╕йсько╖ платформи вм╕щу╓ значн╕ родовища золота (Зах╕дна Австрал╕я), пол╕металевих ╕ уранових руд, боксит╕в (Зах╕дний Кв╕нсленд та ╕н.), протерозойський осадовий чохол багатий на родовища зал╕зних руд (хребет Хамерсл╕ в Зах╕дн╕й Австрал╕╖ та ╕н.). У верхньопалеозойських, а також б╕льш молодих утвореннях на сход╕ Австрал╕╖ ╓ поклади вуг╕лля. В останн╕ роки у ряд╕ район╕в Австрал╕╖ (Великий Артез╕анський басейн, узбережжя В╕ктор╕╖, Зах╕дна Австрал╕я, прогин Амад╕╓с) в╕дкрито також поклади нафти ╕ газув осадових в╕дкладах р╕зного в╕ку. Орган╕чний св╕т Австрал╕╖ ╕з середини крейдового пер╕оду розвивався в умовах тривало╖ ╕золяц╕╖, тому флора материка дуже сво╓р╕дна (до 75% вид╕в ендем╕ки) ╕ вид╕ля╓ться в Австрал╕йську область. Найб╕льш характерн╕ для не╖ евкал╕пти й акац╕╖. Про докрейдян╕ сухопутн╕ зв'язки Австрал╕╖ з П╕вденною Америкою та Африкою св╕дчать загальн╕ с╕мейства протейних ╕ деяких хвойних, п╕вденн╕ буки та ╕н. Флористичн╕ зв'язки з Малайським арх╕пелагом ╕ островами Меланез╕╖ у неоген╕ обумовили малез╕йський характер флори троп╕чних л╕с╕в п╕вн╕чних ╕ сх╕дних район╕в Австрал╕╖ при значному ╖╖ ендем╕зм╕. Рослинний покрив Австрал╕╖ в╕дбива╓ як ╕сторичн╕ особливост╕ його формування, так ╕ сучасн╕ г╕дротерм╕чн╕ умови, у першу чергу ступ╕нь зволоження територ╕╖. Окра╖ни материка (кр╕м зах╕дно╖) зайнят╕ вологими л╕сами - в╕чнозеленими троп╕чними на п╕вн╕чному, евкал╕птовими п╕дтроп╕чними на п╕вденному сход╕ ╕ п╕вденному заход╕. З╕ зб╕льшенням континентальност╕ кл╕мату у глиб материка волог╕ л╕си зм╕нюються троп╕чними ╕ п╕дтроп╕чними сухими евкал╕птовими л╕сами, р╕дкол╕ссямисаванами. У сухих внутр╕шн╕х частинах Австрал╕╖ розвинут╕ чагарников╕ ╕ трав'янист╕ формац╕╖. Перевага чагарникових заростей - скреб╕в у нап╕впустелях ╕ злакових у пустелях - специф╕чна особлив╕сть Австрал╕╖. Найб╕льше значення серед рослинних ресурс╕в Австрал╕╖ мають природн╕ пасовища в областях нап╕впустель ╕ саван. Л╕си товарного значення займають близько 2% площ╕ материка. Велика частина ╖х склада╓ться з евкал╕пт╕в, як╕ дають тверду деревину, що не п╕дда╓ться гниттю, ц╕лющ╕ ол╕╖ ╕ камедь. Сво╓р╕дн╕сть тваринного св╕ту Австрал╕╖ дозволя╓ вид╕лити ╖╖ в особливу Австрал╕йську область. Фауна Австрал╕╖ в╕др╕зня╓ться стародавн╕стю, високим ступенем ендем╕зму, в╕дсутн╕стю копитних, примат╕в ╕ хижих (кр╕м дикого собаки д╕нго, завезеного людиною). На материку збереглися представники фауни мезозойтретинного часу, у тому числ╕ б╕льш╕сть ╕снуючих на земл╕ сумчастих, а також найдавн╕ш╕ ╕з ссавц╕в - однопрох╕дн╕ яйцекладн╕ ╓хидна ╕ качкодзьоб. Багато тварин Австрал╕╖ винищен╕ в результат╕ полювання ╕ зм╕ни ландшафту внасл╕док господарсько╖ д╕яльност╕ людини. Завезення кролик╕в, що знищують значну частину пасовищ, сприяло зменшенню сумчастих. Зникли деяк╕ види кенгуру, на меж╕ вимирання сумчастий вовк, деяк╕ види вомбат╕в.
АНТАРКТИДА
0 штук 0 кра╖н
Антарктида (в╕д грец. αντι — проти та грец. αρκτικος — п╕вн╕чний, «протилежний Арктиц╕») — континент у п╕вденн╕й п╕вкул╕ навколо географ╕чного п╕вденного полюса, омива╓ться П╕вденним океаном, охоплю╓ приблизно 10 % суходолу Земл╕. Там розташован╕ 90 % св╕тових запас╕в криги, в яких сконцентровано 70 % пр╕сно╖ води на Земл╕.
Загальна площа поверхн╕ — 13 900 000 км², без шельфових льодовик╕в 12,6 млн км² звуженням м╕ж морем Веделламорем Росса.
Територ╕я Антарктиди д╕литься на географ╕чн╕ площ╕ та област╕, як╕ були в╕дкрит╕ роками ран╕ше р╕зними мандр╕вниками. Область, досл╕джувана ╕ названа на честь в╕дкривача (або ╕нших ос╕б), назива╓ться «земля».
Кр╕м того, до Антарктиди належать П╕вденн╕ Оркнейськ╕, П╕вденн╕ Шетландськ╕ острови, острови Баллен╕ ╕ Беркнер.
Найп╕вн╕чн╕шою точкою континенту ╓ мис Прайм-Хед
Антарктида — найвищий континент Земл╕, середня висота поверхн╕ континенту над р╕внем моря становить понад 2000 м, а в центр╕ континенту досяга╓ 4000 метр╕в. 99,5 % поверхн╕ покрива╓ материковий л╕д товщиною до 4776 м (середня товщина 1880 м), який п╕дн╕ма╓ться до 4010 м (в середньому до 2040 м), п╕д яким прихований континентальний рель╓ф ╕ лише 0,3 % (близько 40 тис. км ²) ╖╖ площ╕ в╕льн╕ в╕д льоду — в основному в Зах╕дн╕й Антарктид╕ ╕ Трансантарктичних горах: острови, д╕лянки узбережжя, так зван╕ оази ╕ окрем╕ гребен╕ ╕ г╕рськ╕ вершини (нунатаки), що п╕дносяться над крижаною поверхнею. Трансантарктичн╕ гори, що перетинають майже весь материк, д╕лять Антарктиду на дв╕ частини — Зах╕дну Антарктиду та Сх╕дну Антарктиду, що мають р╕зне походження ╕ геолог╕чну будову. На сход╕ розташоване високе (найб╕льше п╕днесення поверхн╕ льоду ~ 4100 м над р╕внем моря) покрите льодом плато. Зах╕дна частина склада╓ться з групи гористих остров╕в, з'╓днаних м╕ж собою льодом. На тихоокеанському узбережж╕ розташован╕ Антарктичн╕ Анди, висота яких перевищу╓ 4000 м; найвища точка континенту — 4892 м над р╕внем моря — масив В╕нсон у горах Елсворта. У Зах╕дн╕й Антарктид╕ знаходиться ╕ найглибша депрес╕я континенту — западина Бентл╕, ╕мов╕рно, рифтового походження. Глибина западини Бентл╕, заповнено╖ льодом, досяга╓ 2555 м нижче р╕вня моря. П╕вденний полюс лежить на висот╕ близько 2800 м.
Досл╕дження за допомогою сучасних метод╕в дали змогу б╕льше д╕знатися про п╕дл╕дний рель╓ф п╕вденного материка. В результат╕ досл╕джень з'ясувалося, що близько третини материка лежить нижче р╕вня св╕тового океану, досл╕дження також показали наявн╕сть г╕рських ланцюг╕в ╕ масив╕в.
Зах╕дна частина континенту ма╓ складний рель╓ф ╕ велик╕ перепади висот. Тут знаходяться найвища вершина — гора В╕нсон (масиву В╕нсона 4892 м) ╕ найглибша западина (прогин Бентл╕ −2555 м) в Антарктид╕. Антарктичний п╕востр╕в ╓ продовженням п╕вденноамериканських Анд, як╕ тягнуться в напрямку п╕вденного полюса, трохи ухиляючись в╕д нього в зах╕дний сектор.
Сх╕дна частина материка ма╓ переважно згладжений рель╓ф, з окремими плато й г╕рськими хребтами висотою до 3-4 км. На сход╕ Антарктиди розташован╕ п╕дл╕дн╕ гори Гамбурцева та гори Вернадського.
Досл╕дження п╕дл╕дного рель╓фу, проведен╕ НАСА, виявили в Антарктид╕ кратер астеро╖дного походження. Д╕аметр воронки становить 482 км. Кратер утворився в результат╕ пад╕ння на Землю астеро╖да д╕аметром приблизно в 48 к╕лометр╕в (б╕льший за Ерос), приблизно 250 м╕льйон╕в рок╕в тому, у Пермському пер╕од╕. Пил, п╕днятий п╕д час пад╕ння й вибуху астеро╖да, спричинив багатов╕кове похолодання й загибель б╕льшо╖ частини флори та фауни т╕╓╖ епохи. Цей кратер на сьогодн╕шн╕й день вважа╓ться найб╕льшим на Земл╕.
Внутр╕шн╕ води
У зв'язку з тим, що не т╕льки середньор╕чн╕, а й на б╕льшост╕ територ╕╖ нав╕ть л╕тн╕ температури в Антарктид╕ не перевищують нуля градус╕в, опади там випадають т╕льки у вигляд╕ сн╕гу (дощ — вкрай р╕дк╕сне явище). В╕н утворю╓ льодовиковий (сн╕г спресову╓ться п╕д власною вагою) покрив завтовшки понад 1700 м, ╕ м╕сцями досяга╓ 4300 м. У антарктичних льодах сконцентровано близько 80 % вс╕╓╖ пр╕сно╖ води Земл╕. Тим не менш, в Антарктид╕ ╕снують озера, а в л╕тн╕й час ╕ р╕чки. Живлення р╕чок льодовикове. Завдяки ╕нтенсивн╕й сонячн╕й рад╕ац╕╖, обумовлен╕й винятковою прозор╕стю пов╕тря, танення льодовик╕в в╕дбува╓ться нав╕ть при незначн╕й м╕нусов╕й температур╕ пов╕тря. На поверхн╕ льодовика, часто на значн╕й в╕дстан╕ в╕д узбережжя, утворюються струмки тало╖ води. Най╕нтенсивн╕ше танення в╕дбува╓ться поблизу оазис╕в, поруч з кам'янистими ╜рунтами, як╕ нагр╕ваються на сонц╕. Оск╕льки вс╕ струмки наповнюються завдяки таненню льодовика, то ╖х водний ╕ р╕вневий режим повн╕стю визначаються зм╕нами температури пов╕тря й сонячно╖ рад╕ац╕╖. Найб╕льш╕ витрати води в них спостер╕гаються в години найб╕льш високих температур пов╕тря, тобто в друг╕й половин╕ дня, а найменш╕ — у н╕чн╕ години, причому нер╕дко в цей час русла повн╕стю пересихають. Нальодовиков╕ струмки й р╕чки, як правило, мають дуже звивист╕ русла ╕ з'╓днують численн╕ нальодовиков╕ озера. В╕дкрит╕ русла зазвичай зак╕нчуються, не доходячи до моря чи озера, а водот╕к проклада╓ св╕й шлях дал╕ п╕д льодом або в товщ╕ льодовика, на зразок п╕дземних р╕чок у карстових районах.
З настанням ос╕нн╕х мороз╕в ст╕к припиня╓ться, ╕ глибок╕, з╕ стр╕мкими берегами, русла заносяться сн╕гом або перекриваються сн╕говими мостами. ╤нод╕ майже пост╕йн╕ поземки ╕ част╕ зав╕рюхи перекривають русла струмк╕в ще до того, як припиниться ст╕к, ╕ тод╕ струмки течуть у крижаних тунелях, зовс╕м непом╕тних з поверхн╕. Як ╕ тр╕щини у льодовиках, вони небезпечн╕, оск╕льки важк╕ машини можуть провалюватися в них. Якщо сн╕говий м╕ст недостатньо м╕цний, в╕н може провалитися ╕ п╕д вагою людини. Р╕чки антарктичних оазис╕в, що прот╕кають по ╜рунту, зазвичай не перевищують довжини дек╕лькох к╕лометр╕в. Найб╕льша — р╕ка Он╕кс, понад 20 км завдовжки. Р╕чки ╕снують т╕льки в л╕тн╕й час.
Антарктичн╕ озера теж мають ряд особливостей, через що ╕нод╕ ╖х вид╕ляють в особливий, антарктичний тип. Знаходяться вони в оазисах або сухих долинах ╕ майже завжди покрит╕ товстим шаром льоду. Тим не менш, у л╕тн╕й пер╕од вздовж берег╕в ╕ в гирлах тимчасових водоток╕в утворю╓ться смуга в╕дкрито╖ води к╕лька десятк╕в метр╕в шириною. Найчаст╕ше, озера стратиф╕кован╕. Б╕ля дна спостер╕га╓ться шар води з п╕двищеною температурою ╕ солон╕стю, як, наприклад, в озер╕ Ванда. В деяких невеликих безст╕чних озерах концентрац╕я сол╕ значно висока, ╕ вони можуть бути повн╕стю в╕льними в╕д льоду. Наприклад, озеро Дон Жуан з високою концентрац╕╓ю в його водах хлориду кальц╕ю, замерза╓ т╕льки при дуже низьких температурах. Антарктичн╕ озера невелик╕, т╕льки деяк╕ з них б╕льш╕ 10 км² (озеро Ванда, озеро Ф╕гурне). Найб╕льше з антарктичних озер — озеро Ф╕гурне в оазис╕ Бангера. Звиваючись серед пагорб╕в, воно тягнеться на 20 к╕лометр╕в. Площа його дор╕вню╓ 14,7 км², а глибина перевищу╓ 130 метр╕в. Найглибше — озеро Радок, його глибина сяга╓ 362 м.
╢ на узбережж╕ Антарктиди озера, що утворилися в результат╕ п╕дпору води сн╕жниками або невеликими льодовичками. Вода в таких озерах нагромаджу╓ться ╕нод╕ протягом дек╕лькох рок╕в до тих п╕р, поки р╕вень ╖╖ не п╕дн╕меться до верхнього краю природно╖ гребл╕. Тод╕ надлишки води починають вит╕кати з озера. Утворю╓ться русло, яке швидко поглиблю╓ться, витрата води зроста╓. У м╕ру поглиблення русла р╕вень води в озер╕ пада╓, ╕ воно зменшу╓ться у сво╖х розм╕рах. Взимку пересохле русло заноситься сн╕гом, який поступово ущ╕льню╓ться, ╕ природна гребля в╕дновлю╓ться. Наступного л╕тнього сезону озеро знову почина╓ наповнюватися талими водами. Проходить к╕лька рок╕в, поки озеро не наповниться, ╕ його води знову не прорвуться в море.
 
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 25 грудня 2016 року
    Rambler's Top100   Клуб Нумизмат | TOP 100  Большой рейтинг посещаемых нумизматических сайтов Укра╖нська рейтингова система
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2016