- Республіка Нікарагуа
 República de 
Nicaragua
                -  
                
- Нікарагуа (Nicaragua), Республіка Нікарагуа, країна в Центральній 
Америці між Тихим 
океаном і Карибським 
морем, межує на півночі з Гондурасом, на 
півдні з Коста-Рікою. 
Найбільша за площею (139 494 тис. км²) серед центральноамериканських держав. Має 
вихід як до Тихого океану, так і до Карибського моря.
                
- рельєф: вузька прибережна рівнина біля Тихого океану відділена від 
широкого Атлантичного узбережжя вулканічними горами й озерами Манагуа і 
Нікарагуа;
                
- глава держави й уряду: Даніель 
Ортега Сааведра - президент Нікарагуа в 1985—1990 рр. і з листопада 2006 р. 
по теперішній час;
                
- політична система:  демократія, що розвивається;
                
- експорт: кава, бавовна, цукор, банани, м'ясо;
                
- населення: 3,606 млн чол. (1990), 
4,794 млн чол. (2001). (метиси 70 %, нащадки 
іспанців 15 %; негри й індіанці 10 %);
                
- мови: іспанська (державна), індіанські, англійська;
                
- Нікарагуа — член ООН, Організації американських держав (ОАД), 
Організації центральноамеракнських держав (ОЦАД), Центральноамериканського 
загального ринку (ЦАЗР), Лат.-амер. економіч. системи (ЛАЕС) та інш.
                
-  
Історія
                
- недавня історія: на прохання уряду в 1912 розміщені військові бази США; партизанські групи на чолі з 
Аугусто 
Сандіно виступали проти. У 1933 
американські військові залишили країну, залишивши генерала Сомосу на чолі 
національної гвардії; Сандіністський 
національний фронт визволення сформувався в 1962 для боротьби з режимом Сомоси; Сомоса 
був скинутий у 1979. США стали підтримувати 
контрреволюційні сили (див. контрас), був 
оголошений надзвичайний 
стан, американці замінували гавані Нікарагуа. Президент США Рональд 
Рейган звинувачував уряд сандіністів, але на виборах перемогли сандіністи. У 
1987 нікарагуанськими лідерами був 
підписаний мирний договір, що був знову порушений у 1988. Після нових переговорів відбулися в 1989 демобілізація повстанців і звільнення сомосівців. У 
1990 на виборах переміг Союз 
національної опозиції, підтримувана США коаліція. Віолета 
Барріос де Чаморро була обрана президентом, антиурядові виступи 
продовжилися.
                
- 1821 р., в ході війни за незалежність іспанських колоній в Америці територія 
Нікарагуа входить до складу Мексики. 
                
- 1823—1838 — Нікарагуа в складі З'єднаних провінцій Центральної Америки. 
                
- 1838 — незалежність Нікарагуа. 
                
- 1858 — столиця Нікарагуа — Манагуа. 
                
- 1910 — начало правління військової хунти. 
                
- 1912—1933 — окупація США. 
                
- 1926 - начало національно-визвольної боротьби під керівництвом Аугусто 
Сесара Сандіно. 
                
- 1934—1979 — правління клану Сомоси (останній правитель — Дебайле 
Анастасіо Сомоса). 
                
- 1979—1990 — правління сандіністів. Громадянська війна проти контрас. 
                
- 1990 — в результаті демократичних виборів сандіністи одержали поразку і до 
влади прийшло американськи орієнтований уряд. 
                
- В листопаді 2006 р. президентом стаєя Даніель 
Ортега, який очолював Нікарагуа в 1985—1990 рр. — лідер Сандіністського 
фронту національного визволення (СФНО), який набрав на виборах 38,07 % голосів. 
                
-  
Географія та природа
                
- Прибережна частина Нікарагуа — низовини, всередині країни — нагір'я з 
хребтами вис. до 2438 м. На зах. від нагір'я — тектонічна западина з великими 
озерами Нікарагуа і Манагуа. Вздовж зах. околиці западини протягається ланцюг 
згаслих і діючих вулканів: Косігуіна (859 м), Ель-В'єхо (1780 м), Момотомбо 
(1258 м) і інші. Вся зона западини високосейсмічна.
                
- Клімат 
на півн.-сході Н. тропічний пасатний, на півд.-заході — субекваторіальний. Осн. 
ріки: Коко, Прінсаполька, Ріо-Гранде і інш.
                
-  
Економіка
                
- Нікарагуа — г.ч. аграрна країна. Основні галузі промисловості: харчова, 
хімічна, металовиробна, текстильна та легка промисловість, нафтова. У загальному 
вантажообігу країни провідна роль належить автотранспорту. Основна частина 
транспортних артерій зосереджена в західній частині країни. У 1993 загальна 
протяжність доріг в країні — понад 24 тис. км, здебільшого без твердого 
покриття. Національна авіакомпанія «Аероніка» здійснює польоти на внутрішніх і 
міжнародних лініях з столичного летовища Лас-Мерседес. Гол. морські порти — 
Корінто, Пуерто-Кабесас і Блуфілдс. Найбільший морський порт — Корінто, 
сполучений зі столицею залізницею.
                
- За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: 
ВВП — $ 2,2 млрд. Темп зростання ВВП — 4 %. ВВП на душу населення — $452. Прямі 
закордонні інвестиції — $ 133 млн. Імпорт (нафта, несільськогосподарська 
сировина, споживчі товари тривалого користування і обладнання) — $ 1,5 млрд 
(г.ч. США — 31 %; Ґватемала та Японія — по 10 %; Нідерланди — 7,7 %; Мексика — 
2,8 %). Експорт (сільськогосподарська продукція, передусім кава, бавовна, цукор, 
м'ясо і банани) — $ 896 млн (г.ч. США — 36 %; Німеччина — 12,7 %; Коста Ріка — 
4,5 %; Іспанія — 4,2 %).
            
                              
            
  
             
         |