Едуард IV (*28 квітня 1442 - †9 квітня 1483)
|
Едуард IV (*28 квітня 1442 - †9 квітня 1483) — перший король Англії (1461-1470, 1471-1483) з династії Йорків. Коротка біографіяСтарший син Річарда, герцога Йоркського й Сесилії Невілл, брат Річарда III. Після смерті батька у 1460 році успадкував його титули графа Кембріджа, Марча й Ольстера та герцога Йоркського, очолив партію Білої троянди. У 1461 році у віці вісімнадцяти років здійнявся на англійський трон за підтримки Річарда Невілла, графа Воріка. Того ж року йоркісти здобули перемоги під Мортімерс Кросс та під Таутоном. В результаті останньої основні сили ланкастерців були розбиті, а король Генріх VI і королева Маргарита втекли з країни (король невдовзі був упійманий та ув'язнений у Тауері). Активні бойові дії відновились 1470 році, коли граф Ворік («Творець королів») і герцог Кларенс (молодший брат Едуарда IV), що перейшли на бік ланкастерців, повернули на престол Генріха VI. Едуард IV з іншим своїм братом герцогом Глостером втекли до Бургундії, звідки повернулись у 1471 році. Герцог Кларенс знову перейшов на бік брата — і йоркісти здобули перемоги під Барнетом і Тьюксбері. У першій з цих битв було вбито графа Воріка, в іншій загинув принц Едуард — єдиний син Генріха VI, — що разом зі смертю (вірогідно, убивством) самого Генріха VI, яка сталась того ж року в Тауері, стало завершенням ланкастерської династії на англійському престолі. Едуард IV мирно правив аж до своєї смерті, що настала несподівано для всіх 9 квітня 1483 року, коли королем на короткий час став його син Едуард V. РодинаБув одружений з Єлизаветою Вудвіл (1437—1492). Діти:
Король був палким прихильником жіночої статі й, окрім офіційної дружини, був таємно заручений ще з однією чи кількома жінками, що у подальшому дозволило королівській раді проголосити його сина Едуарда V незаконнонародженим та разом з іншим його сином ув'язнити в Тауері. Інформація з сайту http://uk.wikipedia.org |