Герб Джул╕ано делла Ровере
на монет╕ Юл╕я ╤╤.
 
Зображення Юл╕я ╤╤ роботи Рафаеля.
 
Надгробок могили Папи Юл╕я ╤╤
у церкв╕ Сан П'╓тро ╕н В╕нкол╕ роботи
М╕келанджело Буонаррот╕
 
Юл╕й II, Джул╕ано делла Ровере (╕тал. Giuliano della Rovere, 5 грудня 1443, Альб╕зола-Супер╕оре б╕ля Савона; †21 лютого 1513, Рим) — Папа Римський з 1 листопада 1503 до 21 лютого 1513.
Джул╕ано делла Ровере походить з б╕дно╖ с╕м'╖. Народжений в м╕ст╕ Альб╕зола пров╕нц╕╖ Савона. Його батько Рафаелло делла Ровере та мати Теодора Манерола. В╕н був плем╕нником Папи С╕кста IV.
Кар'╓ра
Джул╕ано делла Ровере був вихований францисканцями ╕ його дядько займаючи папський трон забезпечував свого плем╕нника добрими посадами: 16 жовтня 1471 до 31 с╕чня 1472 делла Ровере був ╓пископом у Карпантр╕ (Франц╕я). 15 грудня 1471 висвячений кардиналом з титульною церквою Святого Петра в кайданах (San Pietro in Vincoli) в Рим╕. З 31 с╕чня 1472 до 13 с╕чня 1473 в╕н був ╓пископом у Лозанн╕, з 13 с╕чня 1473 до 23 травня 1474 ╓пископом Катан╕╖ (╤тал╕я), з 23 травня 1474 до 11 липня 1476 ╓пископом в Ав╕ньйон╕, з 11 липня 1476 до 3 грудня 1477 ╓пископом в Кутанс╕, з 3 грудня 1477 до 3 липня 1478 ╓пископом ╓пископства В╕в'╓р (Франц╕я), з 3 липня 1478 до 19 кв╕тня 1479 ╓пископом у Манд╕, з 19 кв╕тня 1479 до 31 с╕чня 1483 ╓пископом у Поджо-М╕ртето (Sede suburbicaria di Sabina-Poggio Mirteto) поблизу Рима, з 31 с╕чня 1483 до 3 листопада 1483 ╓пископом в Ост╕╖, з 3 листопада 1483 до 20 вересня 1499 ╓пископом у Болонь╖, з 20 вересня 1499 до 24 с╕чня 1502 ╓пископом Савона ╕ з 24 с╕чня 1502 до 1 листопада 1503, дня його вибору папою, ╓пископом Верчелл╕.
У липн╕ 1474 в╕н доказав сво╓ вм╕ння як в╕йськовий полководець, виступивши за дорученням Римсько╖ Кур╕╖ для встановлення авторитету папсько╖ держави в Умбр╕╖. Був папським легатом при двор╕ Лу╖ XI.
Понтиф╕кат
Вибори
П╕сля того як його попередник мав понтиф╕кат лише 26 дн╕в та помер в╕д подагри, було вибрано папою майже 60-р╕чного Джул╕ано делла Ровере на одноденному конклав╕ 1 листопада 1503 року. 26 листопада 1503 року ╕нтрон╕зований. П╕сля заборонив симон╕ю за звича╓м яко╖ можна було купити м╕сце папи. Папське ╕м'я Юл╕й вибрав можливо на згадку про Юл╕я Цезара.
Пол╕тична д╕яльн╕сть
Як ╕ у ╕нших володар╕в Епохи В╕дродження перепл╕талися у Юл╕я ╤╤ власн╕, державн╕ ╕нтереси та меценатство. Його пол╕тика була направлена на в╕двоювання областей втрачених Олександром VI так ╕ на посилення Папсько╖ держави.
На початку свого понтиф╕кату посадив у в'язницю Цезаре Бордж╕я, щоб в╕двоювати територ╕╖ втрачен╕ Олександром VI. При╓дну╓ться до союзу укладеного Лу╖ XII та ╤мператором Священно╖ Римсько╖ ╤мпер╕╖ Максим╕л╕аном ╤ 10 грудня в Камбра╕ проти Венец╕╖. Була утворена Л╕га Камбра╖ до яко╖ при╓днався теж Фердинанд II Арагонський, що зменшила вплив Венец╕╖ на п╕вноч╕ ╤тал╕╖. Поразка венец╕анських в╕йськ у битв╕ п╕д А╜наделло 15 травня 1509 роц╕ поставило п╕д питання силу Венец╕ансько╖ республ╕ки. У 1510 р. Юл╕й ╤╤ забрав рег╕он Романья в Венец╕ансько╖ республ╕ки.
4 жовтня 1511 року Юл╕╓м ╤╤, ╤мператором Священно╖ Римсько╖ ╤мпер╕╖ Максим╕л╕аном ╤, Венец╕анською республ╕кою та Фердинандом II Арагонським була створена Священна Л╕га. Пол╕тичною метою ╖╖ було вит╕снення француз╕в з ╤тал╕╖. Перш╕ битви зак╕нчилися поразками для Священно╖ Л╕ги однак Папськ╕ держав╕ вдалося завоювати ц╕л╕ област╕ (див. ╤тал╕йськ╕ в╕йни). Ц╕кавився Папа ╕ сх╕дними кордонами християнства. Усв╕домлюючи значення Кам'янець-Под╕льсько╖ фортец╕ на сх╕дних межах зах╕дно╓вропейсько╖ цив╕л╕зац╕╖, Юл╕й II називав це м╕сто-фортецю «antemurale hristianum» («оплот християнства»). На спорудження ст╕н ╕ башт фортец╕ в╕н дав кошти. Тому одна з башт Кам'янецько╖ фортец╕, споруджена у 1503—1513 pp., ма╓ назву Папсько╖.
Швейцарська Гвард╕я
Для захисту себе та Папсько╖ держави заснову╓ особисту охорону Швейцарську гвард╕ю. 22 с╕чня 1506 року ╕з швейцарського кантону Ур╕ до Ватикану перебрався заг╕н в к╕лькост╕ 150 чолов╕к.
П'ятий латеранський собор
Французький король Лу╖ ╤╤ спробував п╕д╕рвати авторитет Юл╕я ╤╤ скликавши собор французьких ╓пископ╕в 1 вересня 1511 р. у П╕з╕. В╕дпов╕дю Юл╕я ╤╤ було скликання вселенського собору 19 кв╕тня 1512 року, що д╕став назву П'ятий Латеранський собор ╕ зак╕нчився вже при Пап╕ Лев╕ Х 16 березня 1517 р.
Мистецтво та культура
Джул╕ано делла Ровере отримував з сво╖х ╓парх╕й значний прибуток, що дозволяло йому п╕дтримувати св╕й образ мецената мистецтва. У 1506 роц╕ почав перебудову Собору Святого Петра за планами створеними Донато Браманте, що був збудований у 4 стол╕тт╕ у Ватикан╕. 18 кв╕тня 1506 року закладено перший кам╕нь п╕д буд╕вництво. П╕д час його понтиф╕кату у 1512 роц╕ були нак╕нець завершен╕ та в╕дкрит╕ для огляду фрески М╕келанджело Буонаррот╕ у Сикстинськ╕ капелл╕. Цей же митець створив надгробок для Юл╕я ╤╤ та ╕ прекрасний купол Собору Святого Петра. У 1508—1512 апартаменти пап прикраша╓ ще один знаменитий художник Рафаель Сант╕.
Смерть
Папа Юл╕й ╤╤ помер вноч╕ 20/21 березня 1513 року в Рим╕ у в╕ц╕ 70 рок╕в та похований у церкв╕ Святого Петра у кайданах, де частину його гробу утворю╓ в╕дома ф╕гура Мойсея М╕келанджело Буонаррот╕.
╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 5 листопада 2013 року
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2013