Миколай V (лат. Nicolaus PP. V, Томазо Парентучелл╕, ╕тал. Tommaso Parentucelli) 15 листопада 1397 — 24 березня 1455) — 208 папа римський з 6 березня 1447 по 24 березня 1455.
Б╕ограф╕я
Скромне походження
Томазо Парентучел╕ народився в 15 листопада 1397 в Сарцан╕, (Л╕гур╕я) в с╕м'╖ небагатого л╕каря. Мода на античн╕сть замолоду захопила його. Не маючи статк╕в, викладав науки д╕тям багат╕╖в ╕ охоче працював в приватних б╕бл╕отеках. Але й сам в╕дчував нестачу власних знань.
Болонський ун╕верситет
Бажання мати добру осв╕ту ╕ привело пров╕нц╕ала в Болонський ун╕верситет. В Болонь╖ доля подарувала ще одному спудею - Альберт╕ - зустр╕ч ╕з Томазо Парентучелл╕, священиком ╕ гуман╕стом. Виходець з пров╕нц╕йно╖ Сарцани, Томмазо Парентучелл╕ зробить блискучу кар'╓ру ╕ стане папою римським п╕д ╕м'ям Миколай V. Томазо не забуде Альберт╕, коли знову зустр╕не того в Рим╕ ╕ буде п╕дтримувати дружн╕ стосунки до сво╓╖ смерт╕. А винах╕дник Альберт╕ отрима спок╕йну можлив╕сть вивчати античн╕сть, писати трактати, розробляти р╕зн╕ науков╕ проблеми, не обтяжуючи себе клопотаннями про хл╕б ╕ помешкання.
Гурток гуман╕ст╕в
Н╕коло Альбергат╕,кардинал, сам захоплювався античн╕стю ╕ в╕ддав п╕д зустр╕ч╕ студент╕в залу в сво╓му помешканн╕. Так склався гурток гуман╕ст╕в, членами якого був колишн╕й секретар посла Венец╕╖ в Костянтинопол╕ Франческо ф╕лельфо, Антон╕о Бекаделл╕ з палермо,сам хазя╖н, два студенти - Томазо Парентучелл╕ та Альберт╕. За сприяння Н╕коло Альбергат╕ - Парентучелл╕ ╕ обрав кар'╓ру священика.
Кар'╓ра
Молодим священиком служив у кардинала Н╕коло Альбергат╕, одного з автор╕в Флорент╕йсько╖ ун╕╖. Назначений ╓пископом у Болонью, Парентучелл╕ виконував функц╕ю папського легата в Н╕меччин╕ та Неапол╕. В╕н значною м╕рою сприяв укладенню В╕деньських конкордат╕в — договор╕в, як╕ регулювали вза╓мов╕дносини м╕ж папською державою та н╕мецькими княз╕вствами (1448).
Понтиф╕кат
Першим усп╕хом папи Миколая V стало остаточне подолання схизми та в╕дставки позадженого на папський трон Базельським собором антипапи Фел╕кса (1449). Великий усп╕х Святого року 1450 та коронац╕я ╕мператора Фр╕др╕ха III у 1452 сприяли зростанню авторитету папи. У той же час Миколай V виступа╓ проти соборного руху який прин╕с мало позитивних ╕мпульс╕в. Автократичне правл╕ння Римом Миколою V наштовхнулося на оп╕р ╕ вилилося до повстання, яке проте завершилося невдачою у 1453 р. До ц╕╓╖ под╕╖ ще ╕ додалося захоплення турками Константинополя в цьому ж роц╕, що св╕дчило про невдал╕ спроби папи об'╓днати християнськ╕ держави.
Сво╓ю буллою Romanus Pontifex (8 с╕чня 1455 р.) передав право на управл╕ння кра╖нами, портами, островами та гаванями Африки португальському королю Альфонсу V та його насл╕дникам.
Папа Миколай V помер у в╕ц╕ 57 рок╕в — 24 березня 1455. Похований в Базил╕ц╕ Констянтина попередниц╕ Собору Святого Петра.
Гуман╕ст на папському престол╕
Його вважають першим папою-гуман╕стом. За в╕с╕м рок╕в свого господарювання в Ватикан╕, Миколай V пристрастно займався збором античних рукопис╕в ╕ буд╕вництвом.
Був засновником Ватикансько╖ б╕бл╕отеки. Папа оточив себе грамот╕ями ╕ б╕бл╕отекарями, писцями, що коп╕ювали античн╕ рукописи ╕ агентами, що купували нов╕. Ще за час╕в перебування у Флоренц╕╖, де ран╕ше за вс╕х склався видатний художн╕й центр вс╕╓╖ ╤тал╕╖, майбутн╕й папа закохався у флорент╕йський живопис. В╕н даватиме замови двом в╕домим флорент╕йським художникам - фра Анжел╕ко Анжел╕ко та П'╓ро делла Франческа.
Джорджо Вазар╕, який н╕коли не бачив папу Миколая V, згадував того в житт╓писах фра Анжел╕ко, П'╓ро делла Франческа, буд╕вничого Бернрдо Россел╕но, Леон-Бат╕ста Альберт╕.
Саме пап╕ Миколаю V належить ╕дея побудови нового ╕ величного собору Св. Петра, яка не помре з папою, а буде надихати дек╕лькох посл╕довник╕в пап ╕ кращих арх╕тектор╕в ╤тал╕╖ майбутн╕ 150-180 рок╕в.
Коли вояки Туреччини розбили вояк╕в - християн на Коссовому пол╕, папа дозволив католикам Угорщини не робити паломництва в Рим, а збережен╕ кошти витратити на фортечн╕ споруди.
╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 5 листопада 2013 року
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2013