- Коронац╕я Бенедикта XIII в Ав╕ньон╕
-
- Замок Пен╕скола
-
.svg.png)
|
- Бенедикт XIII (антипапа) (Педро
Март╕нес де Луна, ╕сп. Pedro Martínez de Luna), (*1342/43 Арагон- †23 травня 1423 Пен╕скола) — антипапа з 28 вересня 1394 до смерт╕. Другий ╕ останн╕й з
«ав╕ньйонських» антпап пер╕оду Великого зах╕дного розколу. В ╤спан╕╖ в╕домий
п╕д пр╕звиськом «Папа Луна».
- Життя
- Педро Март╕нес де Луна народився в ╤льуека, корол╕вство Арагон (сучасна ╤спан╕я) в 1328 роц╕. С╕м'я де Луна належала до числа
шляхетних арагонськ╕ фам╕л╕й. Педро навчався юриспруденц╕╖ та канон╕чного права
в ун╕верситет╕ Монпель╓. 20 грудня 1375 в╕н був призначений папою Григор╕╓м IX кардиналом-дияконом з титулом церкви Санта Мар╕я ╕н Космед╕н ╕ пере╖хав в Ав╕ньйон, до папського двору. У 1377 Педро де Луна разом з
╕ншими кардиналами ╕ самим папою повернулися в Рим, завершивши таким чином
пер╕од Ав╕ньйонського полону пап.
- Правл╕ння
- У 1389 роц╕ п╕сля смерт╕ Урбана VI римський конклав обрав папою Бон╕фац╕я IX. Оск╕льки н╕яких спроб подолати схизми не
робилося, паралельне ╕снування двох кур╕й в Рим╕ ╕ Ав╕ньйон╕ тривало. У 1394
роц╕ помер Климент VII. 28 вересня того ж року на конклав╕ в
Ав╕ньйон╕ Педро де Луна був вибраний папою ╕ прийняв ╕м'я Бенедикт XIII. Як
папу його визнали Франц╕я, Шотланд╕я, Сицил╕я, Кастил╕я, Арагон, Наварра ╕
Португал╕я. Однак у 1398 роц╕ французька церква зм╕нила думку ╕ перестала
визнавати Бенедикта як законного папуа. В╕дмовили йому у п╕дтримц╕ та впливов╕
на той час богослови Паризького ун╕верситету. С╕мнадцять ╕з двадцяти трьох
кардинал╕в, включаючи вс╕х француз╕в, покинули Ав╕ньйон. П╕сля п'ятир╕чно╖
облоги Ав╕ньона французькою арм╕╓ю Бенедикт був змушений покинути його ╕
сховатися на територ╕ях, що належали його союзника Людов╕ку Анжуйскому. До 1406
законн╕сть Бенедикта визнавали т╕льки Арагон, Кастил╕я, Сицил╕я ╕ Шотланд╕я. У
пров╕дних ╓вропейських державах вже почало в╕дчуватися сильне невдоволення
тривалим церковним розколом. П╕сля того, як останн╕й римський папа пер╕оду
Великого розколу Григор╕й XII при вступ╕ на престол заявив, що готовий
добров╕льно скласти з себе повноваження, якщо те ж саме зробить Ав╕ньйонський
папа, Бенедикт XIII змушений був почати переговори. 1407 року в╕дбулася
особиста зустр╕ч Бенедикта XIII ╕ Григор╕я XII в Савон╕. Обидва папи ув╕йшли до м╕ста на чол╕ сво╖х озбро╓них
прихильник╕в. Переговори повн╕стю провалилися. П╕сля того стало ясно, що з
добро╖ вол╕ подолати розкол не здатн╕ н╕ Рим, н╕ Ав╕ньйон, все б╕льшо╖ ваги в
Церкв╕ почала набирати ╕дея про скликання собору для л╕кв╕дац╕╖ схизми. П╕сля
того, як цю ╕дею п╕дтримали й в╕дом╕ богослови того часу ╕ король Франц╕╖ Карл VI, стало можливе скликання П╕занського
собору, на якому обидва папи склали сво╖ повноваження, а новим папою був
обраний Олександр V. П╕занський собор, однак, не
лише не подолав розкол, але й прив╕в до пог╕ршення ситуац╕╖ — ╕ Бенедикт
XIII ╕ Григор╕й XII р╕шень собору не визнали, п╕сля чого в церкв╕ утворилися
в╕дразу три папи, кожен ╕з яких вважав себе ╓дино законним. Бенедикт XIII, не
маючи можливост╕ повернутися в Ав╕ньйон в умовах ворожост╕ з боку Франц╕╖,
розм╕стив свою резиденц╕ю в Перпиньян╕.
- Завершення розколу
- Великий зах╕дний розкол був подоланий на Констанцський собор╕, який в╕дбувся за п╕дтримки
╕мператора Сиг╕змунда. На в╕дм╕ну в╕д римського ╕ п╕занського пап, як╕
добров╕льно в╕дреклися в╕д престолу, Бенедикт XIII вперто в╕дмовлявся це
зробити. 27 липня 1417 Констанцський собор скинув його ╕ в╕длучив в╕д церкви.
Оск╕льки в п╕дтримц╕ Бенедикту в╕дмовили вс╕ держави кр╕м Арагона, в╕н був
змушений т╕кати з Перп╕ньяну в замок Пен╕скола, неподал╕к в╕д Валенс╕╖. П╕сля того, як у визнанн╕ Бенедикту в╕дмовив ╕
Арагон, в╕н жив у Пен╕скол╕ до само╖ сво╓╖ смерт╕ 23 травня 1423 з купкою
прихильник╕в, не визнаний папою н╕ким, кр╕м них. Фактично з обранням Мартина V на собор╕ в якост╕ ус╕ма визнаного папи,
церковний розкол зак╕нчився, але Бенедикт так ╕ не змирився з цим. Перед смертю
в╕н призначив з числа сво╖х нечисленних прихильник╕в чотирьох кардинал╕в, два з
яких п╕сля смерт╕ Бенедикта були антипапами п╕д ╕менами Климент VIII та Бенедикт XIV.
- ╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
|