Герб папи Борджиа на
ст╕н╕ замку Святого Ангела
 
Гробниця пап Олександра VI
╕ Кал╕кста III в римськ╕й
церкв╕ Санта-Мар╕я-д╕
-Монсеррато
 
Олександр VI (╕м'я та пр╕звище при народженн╕ Рудар╕к Лянсол-╕-да-Боржа (л╕тературною каталонською) або Родер╕к Лянсол-╕-де-Боржа (валенс╕йською), кат. Roderic Llançol i de Borja) (* 1 с╕чня 1431 — 18 серпня 1503) — папа римський з 11 серпня 1492 р. до 18 серпня 1503 р.
Народився в м╕стечку Шат╕ва неподал╕к в╕д Валенс╕╖ 1 с╕чня 1431 року. У 1456 роц╕ Рудар╕к да-Боржа став кардиналом, а у 1457 р. — в╕це-канцлером Римсько╖ церкви. Коронац╕я Рудар╕ка да-Борж╕ на посаду папи в╕дбулася в Собор╕ Святого Петра 26 серпня 1492 р. п╕д ╕менем Олександра VI.
Прагнув до в╕дродження Ватикану як могутньо╖ держави. При ньому розвинувся непотизм. У сво╖й пол╕тиц╕ керувався перш за все ╕нтересами Чезаре та ╕нших син╕в. Розв'язав конфл╕кт м╕ж ╤спан╕╓ю та Португал╕╓ю, який стосувався ╖хн╕х колон╕альних волод╕нь — 4 травня 1493 видав буллу яка под╕лила новов╕дкрит╕ земл╕, тобто фактично увесь св╕т поза ╢вропою м╕ж цими кра╖нами. П╕д час ╤тал╕йських во╓н лав╕ював м╕ж р╕зними сторонами в залежност╕ в╕д особисто╖ вигоди. Його пол╕тика сприяла ╕ноземним вторгненням в ╤тал╕ю. З 1497 року допомагав Чезаре в його намаганнях створити сильну державу в Центральн╕й ╤тал╕╖. В боротьб╕ з пол╕тичними супротивниками широко використовував вбивства. Вступив у кровозм╕сн╕ стосунки з власною дочкою. В 1497 роц╕ не маючи можливост╕ розправитися з в╕длученим ним в╕д церкви Савонаролою який вимагав скинення злочинного та розбещеного папи, Олександр VI активно допомагав його супротивникам яким вдалося захопити та стратити Савонаролу. Папа ус╕ма засобами збирав грош╕ — конф╕сковував майно багатих людей, широко продавав церковн╕ посади. Ц╕ кошти, а також збори в╕д юв╕лейного 1500 року та хрестоносно╖ десятини Олександр VI використав для завоювання Романь╖, яка лише ном╕нально залежала в╕д папи. В 1501–1503 роках пап╕ вдалося подолати наймогутн╕ш╕ феодальн╕ родини папсько╖ област╕ — Колонна ╕ Орс╕н╕. Правл╕ння Олександра VI сильно п╕д╕рвало авторитет пап та католицько╖ церкви в ц╕лому.
Папа Олександр VI був меценатом видатних художник╕в — Рафаеля, М╕келанджело та ╕нших.
Папа Олександр VI, як ╕ Кал╕кст III (теж да-Боржа), вважався сучасниками каталонцем, хоча народився п╕д Валенс╕╓ю. В╕домий висл╕в кардинала П'╓тро Бембо, коли Кал╕кста ╤╤╤ було обрано папою: «О, Боже! Римська церква в руках каталонц╕в!» (лат. Oh Dio, la Chiesa romana in mani dei catalani!).
Коли Бордж╕а отримав папську т╕ару, молодий кардинал Джованн╕ Мед╕ч╕ (майбутн╕й папа Лев X) сказав: «Ми потрапили в пащу вовка, в╕н зжере вс╕х нас, якщо ми не знайдемо кошти позбутися в╕д нього». Кардиналу довелося втекти з Риму, про його слова негайно донесли пап╕ Бордж╕а.
Папа роздавав посади кардинал╕в на св╕й особистий розсуд залежно в╕д пол╕тично╖ чи ф╕нансово╖ вигоди. Його син Чезаре став кардиналом у 17 рок╕в. Часто багат╕ сеньйори купували кардинальськ╕ капелюхи сво╖м синам, яким не виповнилося й 12 рок╕в. За роки правл╕ння понтиф╕к призначив 47 кардинал╕в.
Ворогам, з яким не вдавалося домовитися, в╕рн╕ слуги папи Бордж╕а п╕дносили «отру╓ну чашу». Французький публ╕цист 19 стол╕ття Лео Текс╕лен писав: «В╕н (Олександр) дов╕в спос╕б вбивства до досконалост╕. Завдяки сво╖м спец╕альним знанням в ц╕й област╕ ╕ сприянн╕ в╕дданих йому х╕м╕к╕в йому вдалося створити ц╕лий арсенал надзвичайно тонких отрут. Олександр, Чезаре, Лукрец╕я д╕яли сам╕ або через сво╖х слуг. Досить було слуз╕, прогулюючись по вулицях ╕ площах, вколоти голкою вказаних ним перехожих, щоб останн╕ падали замертво. У резервуар╕ голки знаходилася отрута, крапля яко╖ могла вразити здорового бика».
Бордж╕а, завдяки старанням сво╖х учених, створив сво╓ особливе вино: «Знамените вино Бордж╕а мало те властив╕сть, що д╕я його позначалося лише через к╕лька рок╕в: у людини випадали зуби, волосся, сходила шк╕ра, ╕ в╕н помирав п╕сля довго╖ ╕ бол╕сно╖ агон╕╖».
Б╕ограф Томаз╕ писав про вдач╕ папського двору: «Чотири дн╕ вони провели в л╕сах Ост╕╖, в╕льно в╕ддаючись поривам плот╕; бенкети зм╕нювалися бенкетами, ╕ там панувала така розпуста, яку в змоз╕ придумати лише найперекручен╕ша уява. Повернувшись до Риму, вони перетворили його на кубло, в святилище гидот. Неможливо перел╕чити вс╕ крад╕жки, вбивства ╕ злочини, як╕ зд╕йснювалися щодня при двор╕ папи. Людського життя не вистачило б описати вс╕ подробиц╕ ».
Монах дом╕н╕канець ╤╓рон╕м Савонарола викривав п╕дл╕сть ╕ розпусту кер╕вництва церкви. Не дивно, що за тако╖ вдач╕ Савонарола передбачав прийдешн╕й к╕нець св╕ту. Бордж╕а, бачачи повагу у народ╕ до пропов╕дника, спочатку спробував залучити його на св╕й б╕к, запропонувавши посаду кардинала.
Савонарола в╕дмовився в╕д п╕дкупу: «Якщо мен╕ й судилося носити червоний кардинальський капелюх, то нехай в╕н буде пофарбований мо╓ю власною кров'ю». У в╕дпов╕дь Бордж╕а не сховав сво╖х нам╕р╕в позбавитися в╕д Савонароли: «Цей чернець повинен померти, хоча б в╕н був самим ╤ваном Хрестителем!».
Савонарола був в╕длучений в╕д церкви. У в╕дпов╕дь на зречення пропов╕дник вимовив: «Несправедливе в╕длучення не ма╓ н╕яко╖ сили. О, Рим, ти хворий смертельно. Ти залишив Бога! Христос, Ти будь мо╖м пастирем, мо╖м ╓пископом, мо╖м татом! ». ╤╓рон╕м Савонарола був страчений в 1498 роц╕ у в╕ц╕ 46 рок╕в. Щоб народ не поклонявся праху Савонароли як мощам мученика, т╕ло страченого було спалено, а поп╕л розв╕яно за в╕тром.
Бордж╕а позбавлявся ╕ в╕д в╕йськових оф╕цер╕в, незадоволених його пол╕тикою, незважаючи на ╖х таланти ╕ бойов╕ заслуги.
Справи Бордж╕а славилися по вс╕й ╢вроп╕. Одного разу посли корол╕в прибутку до папи на збори ╕з загальним засудженням його д╕й, як╕ завдають шкоди рел╕г╕╖. У в╕дпов╕дь Бордж╕а заявив: «Ц╕ деспоти насм╕люються дор╕кати нам╕снику святого Петра ╕ ставлять мен╕ в провину як╕сь вбивства ╕ грабеж╕, в той час як сам╕ залишають ц╕л╕ корол╕вства сво╖м д╕тям ╕ вбивають м╕льйони людей у сво╖х кривавих б╕йках! П╕д╕ть геть, жалюг╕дн╕ сател╕ти, ╕ передайте хто послав вас, що мен╕ ще багато чого треба зробити, щоб зр╕внятися з ними в ╖хн╕х злочинах»
«Що повинн╕ думати народи про сво╖х тиран╕в, якщо Олександр вважа╓ короля б╕льш огидним, н╕ж в╕н сам?» - Сказав тод╕ пропов╕дник Савонарола.
Помер папа у в╕ц╕ 72 рок╕в, за оф╕ц╕йною верс╕╓ю - в╕д застуди. Говорили, що в╕н з'╖в отру╓н╕ солодощ╕. У вбивств╕ також п╕дозрювали його сина Чезаре. За ╕ншою верс╕╓ю, папа п╕дм╕шав отруту в вино кардиналам, в╕д яких хот╕в позбутися, але помилково сам випив отруту.
╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
Використання   матер╕ал╕в сайту допуска╓ться т╕льки з ссилкою на сайт.  Стор╕нку поновлено 5 листопада 2013 року
Сайт створено 10 кв╕тня 2006 року. Василь Стеценко Шпола, Укра╖на 2006-2013