- Офіційна назва - Румунія. România
- Румунія, країна, розташована в південно-східній Європі.
-
Історія
- Доля Румунії була пов'язана з її сусідами: Болгарією, Угорщиною
(згодом Австрією і Австро-Угорщиною),
Київською
і Галицько-Волинською державами (пізніше Великим
Князівством Литовським і Польщею, з 18 в. з Рос.
Імперією, а згодом з СРСР) та з Туреччиною.
Частини Румунії (деякий час навіть вся Румунія) належали віками до цих держав
або були під їх протекторатом.
- У минулому Румунія поділялася на три політ. формації: Молдавію або
Волощину
(країна між Карпатами і Дністром; назва сх.
частини — Басарабія),
Валахію або Мунтанію
на півд. і Семигород на зах. Об'єднання, двох перших відбулося 1859 (п. н. P.), всіх трьох — 1918. Румуни
заселюють також Молдову (де мешкає 64,6%
молдаван — назва, що її з політ. причин надавали в СРСР румунам, які жили в
межах кол. Рос. Імперії). На поч. нової ери сучасну Румунію заселювали тракійські міжплемінні
об'єднання — даки і ґети,
яких 106 р. підкорили римляни й створили провінцію Дакію, що нею володіли до 271 і
тоді відбулася часткова романізація країни. В добу мандрівок народів у 3 — 6 ст.
тут поселювалися різні племена: сармати, ґоти, гуни, ґепіди,
авари, болгари
й ін.; у 6 — 7 ст. її заселили слов'яни, які з
кін. 1 тисячоліття зазнали асиміляції з боку зроманізованих дако-ґетських
племен. Тоді створився рум. народ і мова (слов'яни залишили численні сліди в
лексиці рум. мови й у топоніміці країни). У 11 — 13 ст. півн.-сх. частина Р.
входила до складу Київської
Руси і Галицько-Волинської
держави. У 11-13 ст. на більшість рум. земель нападали кочовики: печеніги, половці і, зокрема,
татари.
Після припинення монгольської навали утворилися два рум. князівства — Валахія («Мултянська
земля», Muntenia, Tara Româneasca; 1324) і Молдавія
(Волощина, 1359). Румуни жили окремим життям у Семигороді (Трансільванії), який
з 10 в. підпав під Угорщину, згодом у 1541 — 1688 становив собою автономне
князівство під зверхністю Туреччини, далі (до 1918) належав до Австрії і
Угорського королівства в складі Австро-Угорщини. Молдавія і Валахія перебували деякий час під зверхністю Угорщини
(Молдавія також під зверхністю Польщі), з 15 в. платили данину Туреччині, а з 16
в. були в безпосередній залежності від неї, що й було причиною тривалої боротьби
румунів за незалежність (в якій брали участь також укр. козаки і Польща). Тільки
на недовгий час кн. Михайлові Хороброму (1600) вдалося об'єднати всі 3 рум.
князівства. З поч. 18 в. Молдавією і Валахією правили чужинецькі «господарі», т.
зв. фанаріоти (перев. греки), призначувані тур. султанами. В наслідок рос.-тур.
воєн, у кін. 18 і в 19 в. зміцнилися впливи Росії в обох рум. князівствах; 1812
Росія анектувала
Басарабію
(ще 1774 Австрія зайняла
півн.-зах. Молдавію — Буковину), а
на основі договору в Адріянополі (1820) здобула над Молдавією й Валахією
співпротекторат. Суперництво Росії, Туреччини й Австрії за впливи в півд.сх.
Європі і Кримська війна довели до того, що за Паризьким мировим договором
(1856), Молдавію і Балахію віддано під спільний протекторат великодержав і
Туреччини. 1859 — 61 обидва князівства об'єдналися у князівство P., яке в 1877 —
78 цілковито усамостійнилося, а 1881 — перетворилося на королівство. Під час
першої світової війни Р. стала по стороні Антанти, і по війні їй визнано зайняті
Семигород, Банат, Буковину і Басарабію, отже й частину укр. етногр. території.
1940 Р. зреклися на користь СРСР півн. Буковини й Басарабії (вони
увійшли до складу УРСР і Молд. ССР), 1941 (після вступлення по боці Німеччини до
війни проти СРСР) їх удруге зайняла (також територію між Дністром і Богом —
Трансністрію), а 1944 їх знову втратила; 1940 — 45 частина Семигороду і
Мармарощина були під володінням Угорщини. В 1944 була скинута профашистська
диктатура Антонеску; у 1945 створено уряд
комуністичної спрямованості; границі змінені, король Михайло відрікся від
престолу, і в 1947 створена Народна республіка. Конституція радянського зразку
прийнята в 1949. В 1955 Румунія приєдналася до Варшавського договору. В 1958
були виведені радянські війська. Нова конституція прийнята в 1965. Ніколає
Чаушеску став президентом у 1974. У 1987 почалися виступи робітників проти
програми економії. "Різдвяна революція" 1989 призвела до скинення
режиму
Чаушеску і влада перейшла до Фронту національного порятунку, який очолював Іон
Ілієску. Чаушеску був засуджений і страчений; скасована розвідка Секурітате;
страйки протесту проти наслідків введення ринкової економіки продовжувалися до
1990. Нова конституція прийнята на референдумі в 1991.
-
Уряд і політика
- Державний устрій - демократична республіка, що розвивається. Глава держави -
Президент, глава уряду - прем'єр-міністр. Законодавчий орган - двопалатний
парламент, який складається з Сенату і Палати депутатів. Внутрішня
- Членство у міжнародних організаціях - ООН, ОБСЄ, РЄ, СОТ, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП, НАТО.
- Президент держави Траян Баcеску з 2004, глава уряду - Калін
Попеску-Тарічану.
-
Адміністративний устрій
- Румунія поділяється на 41 повіт; столиця виділена у самостійну
адміністративно-територіальну одиницю.
-
Географія
- Румунія розміщена у південно-східній Європі. На півночі і сході межує з Республікою Молдова
(450 км) і Україною (169 км),
на північному заході - з Угорщиною (443
км), на південному заході з Сербією
і Чорногорією (476 км), на півдні - з Болгарією (608
км, межа — Дунай). На південному сході омивається Чорним
морем. На півдні і сході річкові долини, на південому заході Територію
Румунії становлять Східні і Південні Карпати і Семигородська височина, до яких
прилягають із заходу Паннонська, з півдня — Волоська низовини, зі сходу
Молдавська і Добрузька височини. Румунія лежить на пограниччі Центральної і
Східної Європи та Балканського півострову і на її території тисячоліттями перехрещувалися політичні і культурні впливи цих трьох комплексів.
- Великі міста: Бухарест, Яси (354,8 тис. мешканців), Галац
(342,4 тис.), Тімішоара
(340 тис.), Констанца
(337 тис.), Клуж-Ніпока
(332,2 тис.).
-
Економіка
- експорт: продукти нафтопереробки і нафтове устаткування; електричне
устаткування, автомобілі, зернові;
-
Демографія
- 1972 20,7 млн
- 1990 23269 тис. (румуни 89%, угорці 7,9%, німці 1,6%)
- мови: румунська (державна), угорська, німецька;
- Бухарест
(1,977 млн. мешканців).
- Релігійна ситуація 83% - православні (Румунська Православна Церква),
6% - католицька церква, 11% - протестанти, лютерани, унітаристи, мусульмани,
неопротестанти, іудеї.
-
Інше
- Державне свято - 1 грудня - Національний
День Румунії.
- Державний прапор - являє собою червоний, жовтий і синій триколор - 3
вертикальних рівних лінії. Був прийнятий у 1848 р. під час революції в Цара
Роминеаске.
- Державний герб - Стема. Прийнятий у 1992 році. Являє собою орла, який
тримає у дзьобі хрест, а в кігтях шаблю і скіпетр, на грудях представлена
композиція з п'яти гербів історичних провінцій Цара Роминяске, Молдова,
Трансільванія, Доброджа і Банат.
- Державний гімн - "Прокинься, румун".
|
