ФРАНЦІЯ

 Франція межує з Андоррою, Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією, Італією та Іспанією. Франція займає крайню західну частину Європейського материка. За формою її територія вписується в шестигранник (французи так і називають свою країну - l'Hexagone - шестикутник). Морські кордони країни мають більшу довжину, ніж сухопутні. На сході країна омивається Атлантичним океаном, на півдні - Середземним морем, на півночі - протокою Ла-Манш.

Столиця - Париж (Paris) - 2,116 млн. жителів (1999 р.). З передмістями - близько 10 млн. жителів.

Великі міста - Марсель (801 тис.), Ліон (415 тис.), Тулуза (359 тис.), Ніцца (342 тис.), Страсбург (252 тис.), Нант (245 тис.), Бордо (210 тис.).

Територія - 551,6 тис. кв. км.

Ландшафт - 2/3 території Франції - рівнини і пагорби.

Найбільші гірські масиви - Альпи, Піренеї і Центральний Французький масив. Найвища точка - гора Монблан в Альпах (4807 м.).

Найбільші річки - Сена (найдовша річка країни, 1012 км), Луара, Гаронна, Рона.

Адміністративний устрій

95 департаментів (departement), включаючи особливу територіально-адміністративну одиницю Корсику , 22 області (region), комуни (commune). Існує також поділ на З7 історичних провінцій.

Володіння: 6 заморських департаментів: в Америці - Гваделупа, Гвіана Французька, Мартініка (Центральна Америка), Сен-П'єр і Мікелон (поблизу південно-східного узбережжя Ньюфаундленду); в Африці - Реюньйон (біля південно-східного узбережжя); 5 заморських територій: в Океанії - Нова Каледонія, Полінезія Французька, до складу якої входять острови Суспільства, Маркізькі острови, архіпелаг Туамоту, Французькі південні та антарктичні території; острови Уолліс і Футуна, розташовані на екваторі, в південно-західній частині Тихого океану між Фіджі і Самоа; острів Майотта ; Французькі південно-антарктичні території. Завдяки цьому Франція є третьою державою світу (після США і Великобританії) за розмірами заморських володінь.

Політика

Офіційна мова - французька, належить до романської групи мов.

Членство в міжнародних організаціях: Франція є членом ООН і більшості спеціалізованих агентств цієї організації, ОБСЄ, ЄС, НАТО, Організації економічного співробітництва і розвитку. Прем'єр міністр Домінік Де Вільпен

Демографія

Населення - 61,1 млн. осіб (2002 р.). Близько 4,5 мільйона з них - іноземці: алжирці, португальці, італійці, іспанці, вірмени тощо. Щороку приблизно 10 тис. осіб отримують французьке громадянство.

Релігія

Релігія. Майже все населення країни - католики. Але з огляду на історичні причини у Франції співіснують багато різних релігій. На другому місці - іслам. Його сповідують вихідці з країн Північної Африки, колишніх французьких колоній. Є також прибічники іудаїзму, православ'я, протестантизму та англіканства.

Інше

Національне свято - 14 липня - День взяття Бастилії (1789).

Гімн Франції - "Марсельєза", яка була написана в Страсбурзі у 1792 році, а 14 липня проголошена національним гімном.

Девіз Девізом країни є три всім відомих слова: "Свобода, Рівність, Братерство".

Прапор Франції - синьо-біло-червоний. Білий колір символізує королівську владу, а синій і червоний - кольори кокарди національної гвардії Парижа.

Герб. Єдиного і визнаного всіма герба зараз у Франції немає. З римських часів існує обов'язкова частина офіційного герба - лікторський пучок, який після Паризької Комуни був оточений лавровим вінком, орденом почесного легіону, гілками оливи і дуба. У 20-і роки XX ст. герб був дещо змінений, і є одним із символів Франції.

Французи ж вважають національним символом Маріанну - символічний жіночий образ, який уособлює Францію.

Крім того, існує Великий герб Франції, в якому об'єднані успадковані з далекого середньовіччя герби 56 французьких історичних провінцій і територій.

Франція Республіка, країна на заході Європи, що межує на північному сході з Бельгією і Німеччиною, сході з Німеччиною, Швейцарією й Італією, південному-сході з Іспанією й Андоррою, на півдні омивається Середземним морем, на заході - Атлантичним океаном; площа (разом з Корсикою) 543 965 км²; столиця Париж; рельєф: ріки - Сена, Луара, Гаронна, Рона, Рейн; гори - Альпи, Центральний масив, Піренеї, Юра, Восг, Севенни; території - Гваделупа, Французька Гвіана, Мартініка, Реюньон, Сен-П’єр і Мікелон, Південні й Антарктичні території, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Валліс і Футуна; глава держави Жак Ширак з 1995; політична система - ліберальна демократія; експорт: фрукти (в основному яблука), вино, сир, пшениця, автомобілі, літаки, залізо і сталь, нафтопродукти, хімікати, ювелірні вироби, шовк; важлива стаття доходу - туризм; населення 56184 тис. (1990) (включаючи 4,5 млн. іммігрантів, в основному з Португалії, Алжиру, Марокко і Тунісу); мова французька (регіональні діалекти включають бретонську, каталанську, провансальську); недавня історія: уряд Де Голля 1944-1946 стояв на початку створення Четвертої республіки, до ООН Франція приєдналася в 1957, у 1957 Де Голль став президентом, пішов у відставку в 1959. Франсуа Міттеран, перший президент-соціаліст, був обраний 1981 і переобраний у 1988, коли поміркований соціаліст Мішель Рокард став прем'єр-міністром і залишився на своїй посаді, хоча Соціалістичній партії не вдалося втриматися на виборах у Національні збори. У вересні 1990, після нападу іракців на посольство в Кувейті, французький уряд направив контингент з 5 тис. військовослужбовців у Саудівську Аравію і відіграв важливу роль у війні в Перській затоці при звільненні Кувейту в 1991. Едіт Крессон стала першою жінкою прем'єр-міністром у 1991, але в 1992 її замінив П’єр Береговой. Національна підтримка правління Міттерана продовжувала падати. Референдум на вересні 1992 ледве прийняв Маастрихтський договір. На виборах у Національні збори Соціалістична партія потерпіли серйозну поразку. Едуард Баладюр став прем'єр-міністром. У 1995 президентом був обраний колишній мер Парижа Жак Ширак.

Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія