ШВЕЙЦАРІЯ

Офіційна назва - Швейцарська Конфедерація.

 

Географія

Територія - 41,3 тис. кв. км.

Столиця - Берн (кількість населення - 128 тис. осіб). Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а "федеральним містом", підкреслюючи при цьому рівноправність головних міст всіх кантонів. Берн заснований у 1191 році. Назва міста походить від німецького слова "Bar" - ведмідь. Ведмідь присутній на прапорі і гербі міста, у скульптурних композиціях фонтанів і соборів, назвах ресторанів і готелів. Берн також є адміністративним центром кантону Берн.

Політика

Державний устрій. Швейцарія - конфедеративна парламентська республіка.

Офіційні мови - німецька (користується 64% населення), французька (19% населення), італійська (8% населення), ретороманська (0,6% населення).

Mовні діалектu країнu ретороманські діалекти, германські діалекти, італійські діалекти, французькі мовні діалекти.

Швейцарія і міжнародні організації. Швейцарія є членом ЄАВТ (Європейської асоціації вільної торгівлі), СОТ (Світової організації торгівлі), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового Банку, міжнародного банку реконструкції і розвитку, ОБСЄ та Організації економічної співпраці й розвитку (ОЕСР), Ради Європи (РЄ), ЄКА, МФКК.

Швейцарія і ООН. 3 березня 2002 року у Швейцарії відбувся референдум щодо її вступу до ООН. "Так" членству країни в ООН сказали 54,6 відсотка учасників референдуму, ідея членства також здобула підтримку більшості виборців у 12 з 23 кантонів.

Таким чином, винесене на референдум і схвалене так званою "подвійною більшістю" (населенням в цілому і окремо - жителями більшості кантонів) питання про приєднання Швейцарії до ООН вирішено позитивно. А це, відповідно до Конституції Конфедерації, дозволяє уряду розпочати офіційне оформлення вступу країни до Організації Об'єднаних Націй. Таким чином, багатовіковий традиційний нейтралітет Швейцарії іде в минуле. За 16 років, що минули після попереднього подібного референдуму, настрої у швейцарському суспільстві дуже змінилися. За членство в ООН нині виступають уряд, більшість депутатів парламенту і три з чотирьох партій правлячої коаліції: соціал-демократи, радикальні демократи і християнські демократи.

На всіх попередніх референдумах швейцарці відхиляли таку пропозицію, оскільки вважали, що членство навіть у цій шанованій організації може загрожувати традиційному нейтралітету країни. Під час останнього волевиявлення, у 1986 році, 75 відсотків швейцарців відхилили пропозицію членства своєї країни в ООН. Десятками років тривала дивна ситуація - Швейцарія була "європейською домівкою" ООН, але сама не належала до цієї організації.

Вступ Швейцарії в ООН очікується у вересні цього року на черговій 57-й сесії Генеральної Асамблеї

Таким чином, Швейцарія стане 190-м повноправним членом Об'єднаних націй, а єдиною країною світу, яка не входить до ООН, залишається Ватикан.

Швейцарія як міжнародний центр. У Женеві розташовані штаб-квартири Світової організації торгівлі, Міжнародної організації праці, Всесвітньої організації охорони здоров'я, Міжнародного союзу електрозв'язку, Всесвітньої метеорологічної організації, Європейської спілки мовників та Європейське відділення ООН і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. У Берні, столиці країни, розмістився Всесвітній поштовий союз, у Лозанні - Міжнародний олімпійський комітет. Інші організації, які мають основну резиденцію у Швейцарії, - Всесвітня рада церков і Міжнародний Червоний Хрест, заснований швейцарцем Анрі Дюнаном, а також Банк міжнародних розрахунків.

Економіка

Грошова одиниця. 1 швейцарський франк дорівнює 100 раппенам

Адміністративний устрій

23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).

Деякі кантони складаються практично з одного міста (наприклад, Женева), на території інших суцільні гори й долини (як в Урі). Деякі - не більше бразильської ферми, наприклад, місцевий Базель (площа - 37 кв. км), у ньому, однак, чисельність населення (187,7 тис. осіб) вища, ніж у найбільшому кантоні Граубюнден, де на території в 7105 кв. км проживає 186,7 тис. осіб. У кантоні Цюріх - 1,2 млн. жителів, а населення напівкантону Аппенцелля Іннерродена (15 тис. осіб) ледь заповнить футбольний стадіон.

Є молоді й старі кантони. Наймолодший - Юра, який у 1978 році відокремився від кантону Берн.

Ааргау (Aargau) - 544.3 тис. осіб (18,81% іноземців).

Аппеннцель

Аппеннцель Ауссерроден (Appenzell A. Rh) - 53,5 тис. осіб (14,1% іноземців).

Аппеннцель Іннерроден (Appenzell I. Rh) - 15,0 тис. осіб (10,4% іноземців).

Базель

Сільській Базель (Basel-Country) - 260,0 тис. осіб (16,9% іноземців).

Міський Базель (Basel-City) - 187,7 тис. осіб (27,2% іноземців).

Берн (Berne) - 943,7 тис. осіб (11,9% іноземців).

Вале (Valais) - 276,2 тис. осіб (16,5% іноземців).

Во (Vaud) - 620,3 тис. осіб (26,6% іноземців).

Гларус (Glarus) - 38,5 тис. осіб (19,8% іноземців).

Граубюнден (Graubьnden) - 186,7 тис. осіб (13,2% іноземців).

Женева (Geneva) - 408,8 тис. осіб (37,7% іноземців).

Золотурн (Solothurn) - 244,0 тис. осіб (16,5% іноземців).

Люцерн (Lucerne) - 347,2 тис. осіб (15,0% іноземців).

Невшатель (Neuchвtel) - 165,7 тис. осіб (22.4% іноземців).

Санкт-Галлен (St. Gallen) - 449,4 тис. осіб (19,6% іноземців).

Тічино (Ticino) - 227,3 тис. осіб (25,6% іноземців).

Тургау (Thurgau) - 205,9 тис. осіб (18,9% іноземців).

Унтервальден

Нідвальден (Nidwalden) - 38,0 тис. осіб (9,3% іноземців).

Обвальден (Obwalden) - 32,4 тис. осіб (10.8% іноземців).

Урі (Uri) - 35,2 тис. осіб (8,2% іноземців).

Фрібург (Fribourg) - 236,3 тис. осіб (14,1% іноземців).

Цуґ (Zug) - 99,4 тис. осіб (19,5% іноземців).

Цюріх (Zurich) - 1,2 млн. осіб (21,7% іноземців).

Шафхаузен (Schaffhausen) - 73,3 тис. осіб (19,8% іноземців).

Швіц (Schwyz) - 130,2 тис. осіб (15,1% іноземців).

Юра (Jura) - 68,8 тис. осіб (12,1% іноземців).

Найбільші міста

(Кількість населення станом на 2000 рік).

Цюріх (Zurich) - 337,9 тис. осіб (28,7% іноземців).

Женева (Geneva) - 175,0 тис. осіб (43,8% іноземців).

Базель (Basel) - 166,0 тис. осіб (29,1% іноземців).

Берн (Berne) - 122,5 тис. осіб (22,0% іноземців).

Лозанна (Lausanne) - 114,9 тис. осіб (35,3% іноземців).

Демографія

Населення Швейцарії - 7,2 млн. осіб, з них 19,8% іноземців (станом на 2001 рік).

Інше

Державний прапор і герб. Швейцарія має схожі герб і прапор - білий усічений хрест на червоному полі (або щиті). Першою емблемою швейцарців були прості червоні прапори і щити. Але вже у 14 столітті відмітною ознакою швейцарських стрільців став білий хрест на червоному щиті. У 15 столітті він з'явився і на бойових прапорах, а в 16 столітті став гербом Швейцарської Конфедерації. Швейцарський хрест уподібнювався емблемам хрестоносців і символізував боротьбу за свободу. У 1814 році швейцарський хрест було вкорочено. Такого ж вигляду набув і державний прапор, офіційно схвалений у 1889 році.

Національне свято. 1 серпня - День заснування Конфедерації (1291 рік). Відзначається з 1899 року.

Національний гімн. Текст національного гімну Швейцарії був написаний Леонардом Відмером (1809-1867 роки) німецькою мовою. Вірш оспівує вічну природну красу Швейцарії - величні Альпи, тихі озера, широкі пасовища, мир, який знаходять у ній мешканці країни. Існують його переклади (іноді досить вільні) іншими трьома офіційними мовами.

Музику в 1841 році написав Alberik Zwyssig (1808-1854 роки), священик і композитор з Урі. Коли Zwyssig був музичним директором монастиря у Веттінгені, у 1835 році він написав музику до одного з псалмів - "Diligam te Domine" - для виконання обрядів. У 1841 році він зробив адаптацію церковного гімну на слова Леонарда Відмера. У 1843 році нова патріотична пісня пролунала під час святкування річниці вступу Цюріха до складу Швейцарської Конфедерації у 1851 році. Також вона була виконана на Національному пісенному фестивалі, де зустріла схвалення аудиторії. Незабаром "Swiss Psalm" виконувався чоловічими хорами по всій Швейцарії (завдяки перекладам) і його часто співали під час патріотичних свят.

Протягом 1894-1953 років було багато спроб оголосити цю пісню національним гімном, але вони відхилялися швейцарським урядом. Фактично, у цей час національним гімном була інша пісня, що виконувалася на ту саму мелодію, що й англійський гімн "Боже збережи Короля (Королеву)".

З розширенням міжнародних контактів у 20 столітті використання однакової музики стало все частіше призводити до незручних ситуацій. Тому швейцарський уряд оголосив "Swiss Psalm", який неможливо було сплутати з жодним іншим, тимчасовим (попереднім) національним гімном у 1961 році. Але лише в квітні 1981 року the "Swiss Psalm" було офіційно проголошено швейцарським національним гімном.

 

Текст гімну німецькою мовою:

 

Trittst im Morgenrot daher,

Seh'ich dich im Strahlenmeer,

Dich, du Hocherhabener, Herrlicher!

Wenn der Alpenfirn sich rotet,

Betet, freie Schweizer, betet!

Eure fromme Seele ahnt

Gott im hehren Vaterland,

Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

Kommst im Abendgluhn daher,

Find'ich dich im Sternenheer,

Dich, du Menschenfreundlicher, Liebender!

In des Himmels lichten Raumen

Kann ich froh und selig traumen!

Denn die fromme Seele ahnt

Gott im hehren Vaterland,

Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

Ziehst im Nebelflor daher,

Such'ich dich im Wolkenmeer,

Dich, du Unergrundlicher, Ewiger!

Aus dem grauen Luftgebilde

Tritt die Sonne klar und milde,

Und die fromme Seele ahnt

Gott im hehren Vaterland,

Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

Fahrst im wilden Sturm daher,

Bist du selbst uns Hort und Wehr,

Du, allmachtig Waltender, Rettender!

In Gewitternacht und Grauen

Lasst uns kindlich ihm vertrauen!

Ja, die fromme Seele ahnt,

Gott im hehren Vaterland,

Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

 

Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія