ЧОРНОГОРІЯ

Република Црна Гора  Republika Crna Gora  Республіка Чорногорія

 

Чорногорія (Црна Гора, Crna Gora, Montenegro) — держава на Балканах. Столиця — місто Подгориця.

Була одною з двох частин федерації Сербія і Чорногорія (у 1992—2003 рр. — Югославії).

Незалежна з 3 червня 2006 року.

Площа — Всього 14026 км², землі — 13812 км², води — 214 км²

Населення — 650 тис. мешканців (2003) (43,16 % — чорногорці, 31,99 % — серби, 7,77 % — боснійці, 5,03 % — албанці, 3,97 % — мусульмани іншого етнічного походження, 1,1 % — хорвати)

Мова — сербська (під час перепису 2003 року 63,5 % опитаних у графі «Рідна мова» зазначили «сербська», 22 % — «чорногорська»; відмінності між обома мовами незначні).

Релігія — 74 % населення — православні

Столиця — Подгориця (у 1952—1992 рр. — Тітоград)

Рельєф — гірський

Ділить з Албанією Скадарське озеро

Історія

6 століття — на ці землі прийшли слов'яни та змішалися з місцевими племенами.

1042 — проголошено слов'янську державу Дукля (після перемоги над візантійцями)

1077 — Папа Римський Григорій VII визнав державу Дукля та надав титул rex Dioclea (король Дуклі) її першому правителю князю Міхайлу з династії Воїславовичів. Згодом державу називають Зета.

1185 — Зету приєднано до Сербії.

1326 — відновлення незалежності Зети.

Після поразки сусідньої Сербії у війні з турками (1389) постала загроза турецького поневолення. Деякий час цього вдавалось уникати завдяки протекторату Венеції.

1496 — Чорногорія змушена прийняти протекторат Османської імперії, але ніколи цілком їй не належала (турки контролювали лише південно-східні терени колишньої Зети).

У 1516—1852 рр. існувала теократична держава Чорногорія, якою правили владики (князі з церковним титулом єпископа). Столиця країни знаходилася в її церковному центрі — місті Цетіньє (Цетінє).

1852 — Чорногорія стає світською державою (владика Данило II проголосив себе князем Данилом I; його наступник Нікола І (1841—1921) — королем (1910)).

3 березня 1878 р. — за Сан-Стефанським мирним договором, Чорногорія значно збільшила свою територію за рахунок колишніх турецьких володінь.

13 липня 1878 р. — за Берлінським договором, Чорногорію визнано 27-ю суверенною державою світу; частково підтверджені її нові територіальні набутки.

Брала участь у Балканських війнах 1912 і 1913 рр.

Під час Першої світової війни була окупована австро-угорськими військами; з 1918 року — сербськими.

1918 — після зречення Ніколи І (3 жовтня) парламент Чорногорії проголосував (26 листопада) за вступ країни до новоствореного Королівства сербів, хорватів і словенців (під владою королів Сербії).

1919—1924 — повстання проти сербської влади.

12 червня 1941 р. — 1943 — після німецько-італійської окупації Югославії Чорногорія була королівством під протекторатом Італії.

1943—1944 — під німецькою окупацією.

1944—1945 — під контролем югославських партизанів.

1946 — стала найменшою з 6 республік Народної (згодом — Соціалістичної) Федеративної Республіки Югославії.

Березень 1992 р. — на референдумі мешканці Чорногорії проголосували за те, щоби республіка залишилася в складі Югославії (референдум бойкотували мусульманська та албанська меншини).

21 травня 2006 р. — у Чорногорії відбувся референдум з питання державного статусу республіки, на якому понад половина учасників висловилась за повну незалежність від Белграда (на той час Чорногорія вже мала окрему від Сербії валюту і митний кордон з нею).

3 червня 2006 р. — скупщина (парламент) Чорногорії проголосив незалежність республіки.

 

Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія