- Česko Чехія
- Загальні відомості
- 1) Чехія (Čechy, Bohemia) - історична
провінція в Центральній
Європі між Сілезією, Моравією, Австрією, Баварією та Саксонією.
Разом з Моравією і чеською
Сілезією (české Slezsko)
утворює Чеську Республіку. У минулому Чехія (Богемія)
була ядром Чеського Королівства.
- 2) Чехія (офіційна назва - Чеська Республіка; Česko,
латинська назва Tzechia, Tzekia) - держава на сході Центральної
Європи, що межує на півночі і заході з Німеччиною,
на північному сході - з Польщею, на південному
сході - зі Словаччиною,
на півдні - з Австрією.
- Чехія (Česko) = Богемія
(Čechy) + Моравія (Morava) +
чеська Сілезія (české
Slezsko).
- Площа держави - 78864 км²
- Населення:
- 10 320 тис. (1982)
- 10 250 тис. (2003)
- Столиця - Прага
- Рельєф - частково гористий
- Ріки: Морава,
Лаба (Ельба), Влтава, Сазава
- Глава держави - президент Вацлав
Клаус
- Глава уряду - прем'єр-міністр Мірек Тополанек
- Експорт: транспортні засоби, верстати, вугілля, залізо, сталь, хімікати, скло, кераміка, одяг
-
Природа
- Чехія – країна височин і середньовисотних гір. На зах. – Чеська височина, на
півд.-зах. – Шумава, на півн.-зах. – Рудні
гори (Крушне-Гори). Клімат помірний, перехідний від морського до
континентального. Найважливіші ріки: Лаба (Ельба) з притокою Влтава; Одра
(Одер).
- Див. також: Геологія
Чехії, Гідрогеологія
Чехії.
-
Історія
- На території сучасної Ч. слов. племена поселилися в 5 в. по Хр. Тут
оформилася у 7 в. перша зах.-слов. держава кн. Сама. У 9 — 10 вв. Ч. належала до
В.-Моравської держави. 845 чехи прийняли зах. християнство. У В.-Моравській
державі діяла з 863 р. візант. місія св. Кирила і Методія, яка тут поклала
основи слов. літургії і ц.-слов. мови. Слов.-візант. християнство, щоправда, не
прищепилося в Ч., проте залишило сильну традицію самобутности і зв'язків зі
слов. сходом. У 9 — 10 вв. на базі празького князівства утворилася в Ч. династія
Пшемисловичів; кн. св. Вацлав здобув визнання для Ч. як васальної держави Священної
Римської Імперії. З сер. 12 ст. Ч. стала спадковим королівством; 1306
вимерла династія Пшемисловичів і чес. корону перебрала Люксембурзька династія.
Згодом мінялися на троні Яґайлони і Габсбурґи. У 15 ст. рел.
рух Я. Гуса
виявив прагнення чехів до рел. нац. самобутности проти нім. залежности. Після
програного бою на Білій Горі 1620 Ч.
втратила свою незалежність на 300 pp., ставши провінцією Австрії.
-
Протягом 17 і 18 вв. чес. аристократія денаціоналізувалася і була утискувана
нац. культура. Під впливом франц. революції почалося у кін. 18 ст. нац.
відродження, яке завдяки діяльності Й. Добровського, Й. Юнґмана, П. Шафарика, Ф.
Палацького, К. Гавлічка-Боровського та ін. набрало характеру модерного культ. і
політ. руху, який сильно виявився, з одного боку, в азстрославізмі (змагання до
емансипації слов'ян в Австрії), а з другого — в рос. панславізмі. Після
всебічного культ., політ. й екон. розвитку у відносно ліберальних умовах Австрії
другої пол. 19 — поч. 20 вв. чехи в кін. першої світової війни (1918) здобули держ. незалежність і разом зі словаками
створили Чехо-Словацьку
Респ..
- Комуністи прийшли до влади в 1948. Чеська
соціалістична республіка в складі Чехословаччини створена в 1968. Продемократичні виступи в Празі 1989 привели до створення багатопартійної системи,
включаючи Громадянський форум під керівництвом Гавела;
у грудні 1989 сформувався коаліційний уряд, президентом був призначений Гавел,
обраний потім на багатопартійних виборах у 1990. Громадянський форум розколовся на Громадянську
демократичну партію і Громадянський рух, з'явилися сепаратистські тенденції.
Вацлав Клаус став прем'єр-міністром у 1992. Рішення про створення окремих
Чеської і Словацької республік було прийнято в серпні 1992, і з січня 1993
Чеська республіка стала суверенною державою. Прийнята в ООН, ОБСЄ і Раду
Європи.
-
Економіка
- Чехія – індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і
мінерально-сировинну базу. Найбільш значні запаси вугілля. Провідні галузі
промисловості: паливно-енергетична, чорна металургія, машинобудівна, вугільна,
хімічна, легка і харчова пром-сть. Транспорт: залізничний, автомобільний,
річковий, повітряний.
- За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]:
ВВП – $ 53 млрд. Темп зростання ВВП – (-2,3%)%. ВВП на душу населення – $ 5142.
Прямі закордонні інвестиції – $ 1,9 млрд. Імпорт (нафта, природний газ,
хімікалії і напівфабрикати для чеської промисловості) – $ 40,6 млрд (г.ч.
Німеччина – 34,4%; Словакія – 7,2%; Австрія – 5,9%; Росія – 5,5%; Італія – 5,2%;
Франція – 4,4%). Експорт (будівельні матеріали, ліс і металовироби, транспортне
обладнання, медичне обладнання, текстильні вироби, меблі, швейні вироби і
взуття) – $ 37,2 млрд (г.ч. Великобританія – 3,4%; Франція – 2,5%).
- ВВП на душу населення в ЧР з початку 1990-х років знижувався і лише в 1997
досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. У той же час спостерігалося
постійне зростання рівня життя за рахунок реструктуризації споживання і
посилення позицій крони. У 1998 ця тенденція була перервана передусім внаслідок
проблем, що посилюються в ході трансформації економіки, високого дефіциту
зовнішньоторгівельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної
індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, в сфері туризму і
транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6% і становив лише 52% від відповідного
показника для країн Європейського Союзу. Частка переробної промисловості
складала у 1997 р 83%, в т.ч. частка харчової промисловості - 15,3%, виробництво
металів і металопродукції - 14,2%, вироблення і розподіл електроенергії, газу і
води - 13,8%, транспортне машинобудування - 9,9% і виробництво машин і
обладнання для подальшого виробництва - 7,5%.
- Велика частина підприємств обробної промисловості була приватизована до 1996
(майже 5400 підприємств, що становили 85% державної власності), в 1997 р частка
приватного сектора у виробництві ВВП досягла 75%, у 2001 р – 76%. Передбачалося,
що приватизація викличе важливі структурні зміни в чеській промисловості,
зокрема в тих її галузях, які привабливі для іноземних інвестицій, таких, як
автомобільна, хімічна, скляна і виробництво будівельних конструкцій.
- Сільськогосподарське виробництво на початку 1990-х років скоротилося як через
зменшення попиту на цю продукцію за рубежем, так і внаслідок збільшення імпорту
продуктів споживання. Проведена приватизація сільськогосподарських земель. До
1997 р 3/4 сільськогосподарських кооперативів за рішенням їх членів були
перетворені в кооперативи землевласників; фермерство не набуло масових
масштабів. Орна земля складала в кінці 1990-х років 39,2%. У середині 1998 в
сільському господарстві було зайнято 198 тис. чоловік.
-
Чехія і Україна
- Між Чехією та Київською
Руссю існували династичні, господарські та культурні зв'язки.
- Вже Велика Моравська держава підтримувала торгівельні зв'язки з Руссю.
- 998 року в Києві перебували посли чеського
князя Олдржіма.
- Дві дружини Володимира Великого були чешки, від яких він мав синів Вишеслава,
Святополка
та Мстислава.
- Король Данило ходив у походи на Чехію, а його син Лев
Данилович уклав мир з чеським королем.
- Доказом торгівельних зв'язків є знахідки в Україні чеських монет.
- Впливи кирило-методіївського християнства сягали Русі ще до офіційного
хрещення Києва.
- У Карловому університеті (Прага) в 14-15 ст. існувала
окрема колеґія для укр.-білоруських студентів з Великого Князівства
Литовського.
- Серед гуситів - вояків Яна Жижки мали бути й українці, а деякі гусити після
поразки оселилися на укр. землях.
- У братських школах в Україні помітні впливи педагогіки Яна Коменського.
- Перший зразок українського фолкльору — "Пісня про Штефана воєводу" - зберігся
в граматиці чеха Яна Благослова (1571).
- У 16 ст. до Чехії заходили окремі козаки або їх з'єднання з польської армії.
У 1594-1598 рр. до Праги приїздив висланець Запоріжжя
Станислав Хлопицький. На поч. 17 ст. кілька моравських міст й окремі шляхтичі
утримували козаків для охорони перед нападами військ семигородського князя
Бочкая.
- Господарсько-торгівельні зв'язки: до Чехії вивозили худобу, віск, шкури,
частково збіжжя та східні тканини і приправи; головним імпортом з Чехії був
текстиль, скляні вироби, метали і зброя.
- У кінці 18 ст. з мукачівським єпископом А.Бачинським листувався чеський
учений В. Фортунат Дуріка.
- Чех Я.Прач, перебуваючи на Наддніпрянщині, записав мелодії укр. пісень
(збірка видана у Петербурзі у 1790 р. і 1815 р. — перші музичні записи укр. пісні
взагалі).
- У 19 ст. між культурними діячами обох народів були персональні зв'язки:
Й.Шафарик листувався з І.Могильницьким і Я.Головацьким та знайомив чехів з укр.
справами та культурою. М.Шашкевич захоплювався працями Я.Коллара, Й.Юнґмана і
В.Ганки. Листувалися з провідними чехами і відвідували Чехію О.Бодянський й
І.Срезневський. А.Метлинський зробив перші переклади з чеської літератури.
- 1830 року Ф.Палацький відстоював
самобутність укр. народу (Časopis Českého Muzea).
- К.Гавлічек-Боровський уже 1848 року
вважав українців за окремий народ між Росією і Польщею.
- Делеґати Галичини й Закарпаття
на Слов'янському Конґресі у Празі 1848 р.
зустріли прихильне наставлення чеських діячів до своїх вимог.
- Впливи видатних чехів (Коллара, Шафарика, Ґанки) позначалися на ідеології
Кирило-Методіївського Братства. Одному з них Т.Шевченко
присвятив поему «Ян Гус» з особистим «Посланіем славному Шафарикові».
- У Празі вийшло перше повне (нецензуроване) видання «Кобзаря» (1876). З'явилися чеські переклади Шевченка й українських
повістей М.Гоголя.
- Й.Фріч написав 1865 року драму «Іван Мазепа».
- Твори українських письменників (М.Коцюбинського,
В.Стефаника,
О.Кобилянську, Б.Лепкого, Лесю Українку), укр. пісні і казки перекладали
Р.Єсенська, Я.Гудец, К.Єлінек (він також автор оповідань і нарисів на укр.
теми); укр. нар. творчість досліджували Л.Куба, Й.Гануш і Ф.Ржегорж
(кільканадцять pоків жив у Галичині). А.Єдлічка компонував на укр. мотиви (муз.
обробка «Наталки Полтавки»).
- І.Франко
перекладав чеську літературу, написав низку статей на укр. теми до чеських
видань, у тому числі і до енциклопедії „Ottův Naučný Slovnik". Твори Франка
перекладали Ф.Главачек, Я.Розвода, Р.Єсенська, а його драма «Украдене щастя»
була виставлена як опера в Празі.
- У 1860-1870-х pp. відвідали Чехію О.Потебня, М.Костомаров і П.Куліш. Між
Прагою і Львовом існував обмін публікаціями. Ряд чеських учених обрано дійсними
членами НТШ (Я.Бідло,
Л.Нідерле, Ї.Полівка, З.Неєдли, К.Ходунський й ін.), а Чеська Академія Наук
обрала членом-кореспондентом М.Грушевського,
В.Гнатюк став членом Етнографічного Чехо-Словацького Т-ва. У високих школах
Праги викладали укр. вчені І.Пулюй й І.Горбачевський.
- На поч. 20 ст. після сецесії укр. студентів у Львівському Університеті кілька
сотень укр. студентів опинилися у високих школах Праги. Зразком для укр.
організацій «Січі» і «Соколи» був чеський Sokol.
- Великий успіх мала поставлена в Києві М.Садовським 1907 року опера Б.Сметани «Продана наречена».
- Влітку 1919 р. з великим успіхом
виступала в понад 20 чеських містах Українська
Республіканська Капела О.Кощиця.
- За міжвоєнного часу українсько-чеські культурні зв'язки інтенсивно
розвивалися в Празі, де виникли численні установи української еміґрації
- В УСРР появився ряд
перекладів з чеської; делегати з Чехословаччини брали участь у міжнародному
з'їзді революційних письменників у Харкові 1930 року. Тоді з'явилися чеські переклади П.Тичини,
Ю.Яновського, були поставлені на чеській сцені драми О.Корнійчука. Письменники
та митці з УСРР у 1920-х pp. відвідували Чехословаччину.
- Закарпатська тематика віддзеркалена в творах І.Ольбрахта («Микола Шугай
розбійник», репортажі «Гори і століття», «Голет у долині»), В.Кані, в романах
Я.Верби («Душа гір»), В.Ванчури («Останній суд»), трилогії К.Чапека
(«Гордубал»), в поезіях С.Неймана (цикл «Карпатські мелодії») й ін.
- Нині чехістика в Україні зосереджена на слов'янознавчих кафедрах у
Київському, Львівському й Ужгородському університетах та при НАН України.
- Студії з україністики зосереджені на кафедрі Празького Унту (І. Зілинський,
І. Панькевич, М. Затовканюк, К. Ґеник-Березовський, В. Жідліцький) та в укр.
відділі Слов. Інституту (дир. чес. русист й україніст Ю. Доланський),
Чехо-Словацької АН (О. Зілинський, В. Гостічка, А. Куримський). Більшість
пряшівських культ.-наук. установ також сприяє чес.-укр. культ. зв'язкам. Укр.
письм. Пряшівщини здійснили низку перекладів з чес.
|
