|
- Симеон
Борисов Саксен-Кобург-Готський (болг. Симеон Борисов Сакскобургготски,
н╕м. Simeon von
Sachsen-Coburg und Gotha; 16
червня 1937, Соф╕я) — болгарський монарх ╕
пол╕тик. Цар Болгар╕╖ (царював у 1943–1946 роках п╕д ╕м'ям Симеона II),
62-й прем'╓р-м╕н╕стр Болгар╕╖ (з 24
липня 2001 до 17
серпня 2005 року), до 2009 року був головою та л╕дером парт╕╖ Нац╕ональний рух «Симеон Другий».
- Цар Болгар╕╖
- ╢диний син ╕
спадко╓мець царя Болгар╕╖ Бориса
III й цариц╕ Йоанни (Йовани), дочки ╕тал╕йського короля В╕ктора
Еману╖ла III. Формально
був царем Болгар╕╖ з 1943 до 1946 року, однак через його малол╕тство, в╕дпов╕дно до Тирновсько╖
конституц╕╖, в╕д його
╕мен╕ правила регентська рада. З 1943 до 1944 року до ╖╖ складу входили князь Кирило Преславський (дядько Симеона), Богдан
Ф╕лов та Н╕кола М╕хов. П╕сля комун╕стичного перевороту в Болгар╕╖ член╕в
регентсько╖ ради було усунуто в╕д влади й невдовз╕ страчено, а з 1944 до 1946
року членами регентсько╖ ради були Тодор Павлов, Венел╕н Ган╓в ╕ Цвятко Бобошевський. 1946 року монарх╕ю було л╕кв╕довано на п╕дстав╕ референдуму.
- Ем╕грац╕я
- П╕сля
референдуму Симеон разом з родиною ем╕грував до ╢гипту, а 1951 — до ╤спан╕╖, де проживав до 2001 року. П╕сля досягнення повнол╕ття, 1955 року,
проголосив себе чинним царем на п╕дстав╕ Тирновсько╖ конституц╕╖. На ц╕й
п╕дстав╕ уряд Болгар╕╖ тривалий час в╕дмовляв йому у наданн╕ в'╖зно╖ в╕зи,
остер╕гаючись його претенз╕й на владу.
- 1956 року зак╕нчив Французький л╕цей у Мадрид╕.
- 1958 року здобув в╕йськову осв╕ту у
в╕йськов╕й академ╕╖ (США) й отримав звання сержанта й медаль «За усп╕хи та дисципл╕ну».
- 1959 року повернувся до Мадрида ╕
вступив на юридичний факультет Мадридського
ун╕верситету, який
зак╕нчив 1964.
- У 1960–1990
роках займав кер╕вн╕ посади в крупних корпорац╕ях, проявив себе як талановитий
менеджер ╕ ф╕нансист.
- Прем'╓р-м╕н╕стр
- 2001 року сформована ним парт╕я Нац╕ональний рух «Симеон Другий» виграла парламентськ╕ вибори, й
Симеон очолив уряд. 2005 року в уряд╕ в╕дбулись
перестановки, до його складу були включен╕ представники парт╕╖ «Новий час»
(ран╕ше — дискус╕йний клуб в межах парламентсько╖ групи Нац╕онального руху
Симеона II). В результат╕ вибор╕в у червн╕ 2005 року парт╕я залишилась другою пол╕тичною силою та
ув╕йшла до коал╕ц╕йного каб╕нету разом ╕з БСП й турецькою парт╕╓ю ДПС. 5
липня 2009 року на парламентських виборах парт╕я НРСД програла,
та, не зум╕вши набрати 4 %, необх╕дних для входження до парламенту, залишилась поза ним. 6 липня 2009
року на прес-конференц╕╖ Симеон оголосив, що пода╓ у в╕дставку.
- Симеон —
крупний землевласник. За час╕в його прем'╓рства в╕дбулась реституц╕я земельно╖ власност╕, конф╕сковано╖
комун╕стами п╕д час земельно╖ експропр╕ац╕╖.
- Родина
- Одружений з ╕спанською
дворянкою Маргаритою Гомес-Асебо-╕-Сехуелою (дочкою марк╕за й далекою родичкою
короля Хуана
Карлоса). Четверо
син╕в — князь Кардам (нар. 1962), князь Кирил (1964), князь Кубрат (1965)
╕ князь Костянтин-Асень (1967), а також дочка княгиня Калина (нар. 1972). З
2002 року резиденц╕╓ю Симеона ╓ збудований його д╕дом на околицях Соф╕╖ палац Врана.
- Нагороди
- Орден «Стара План╕на» I ступеню (2007)
- Орден Карлоса III (╤спан╕я)
- Великий оф╕цер ордена Почесного лег╕ону (Франц╕я)
- Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I (Бельг╕я)
- Кавалер Великого хреста ордена
Незалежност╕ (Йордан╕я)
- Кавалер Великого хреста ордена Спасителя (Грец╕я)
- Кавалер Великого хреста ордена
Гробу Господнього (╢русалимський православний патр╕архат)
- Кавалер Великого хреста Мальт╕йського ордена
- Орден Золотого руна
- Численн╕ династичн╕ ордени, в
тому числ╕ Орден Андр╕я Первозванного (в╕д Рос╕йського ╕мператорського
дому)
- ╤нформац╕я з сайту http://uk.wikipedia.org
|
