- Папуа-Нова Гвінея
- Papua Niugini
- The Independent State of
Papua New Guinea
-
- Папуа Нова Гвінея, (Papua New Guinea), країна на південному-заході
Тихого океану, що займає східну частину острова Нова Гвінея,
Адміралтейські острови і частину Соломонових островів;
- площа 462840 кв. км;
- столиця Порт-Морсбі (на східній частині Нової Гвінеї);
- рельєф: гористий, тропічні острови Нова Британія, Нова Ірландія
і Богенвіль; ріка Сепік;
- глава держави Єлизавета ІІ, представлена генерал-губернатором;
- глава уряду Пейєс Вінгті з 1992;
- політична система - конституційна монархія;
- експорт: копра, кокосова олія, пальмова олія, чай, мідь,
золото, кава;
- населення 3,613 млн. чол. (1989), 4,603 млн. чол. (2001).
(папуаси, меланезійці, пігмеї, тощо);
- мови: англійська (державна), піджин-англійська, 715 місцевих
мов;
- Грошова одиниця – кіна.
- Папуа Нова Гвінея – член ООН і Британської Співдружності.
- Історія
- недавня історія: незалежність від Австралії усередині Співдружності
отримана в 1975. Соломонові острови і Ватунату виступають за
гарантію незалежності французької території Нова Каледонія.
У 1991 відбувалися виступи сепаратистів. У 1991 відбувся економічний
бум у зв'язку з подвоєнням видобутку золота. У 1992 Пейєс Вінгті
був обраний прем'єр-міністром.
- Території, що нині входять до складу держави, в минулому
поділялися на дві адміністративні одиниці: Папуа (південно-східну
область Нової Гвінеї з прилеглими островами), що належала Австралії,
і північно-східну частину Нової Гвінеї з сусідніми островами,
яка мала статус підопічної території ООН і керувалася Австралією.
У 1949 обидві частині були інтегровані австралійською владою
в т.зв. адміністративний союз. Це об'єднання в 1971 отримало
назву Папуа Нова Гвінея, а в 1973 придбало внутрішнє самоврядування.
- Географія
- Папуа Нова Гвінея займає сх. частину о. Нова Гвінея, архіпелаг
Бісмарка (з великими островами Нова Британія і Нова Ірландія),
північну частину Соломонових о-вів (оо. Бугенвіль, Бука), о-ви
Д'Антркасто, Луїзіада, Тробріан та ін.
- Природа
- Основну частину території Папуа Нової Гвінеї займають гори.
На о. Бугенвіль найбільші висоти – до 2743 м. Є діючі вулкани.
На о. Нова Гвінея найб. висоти до 5029 м. Переважають високі
хребти, що тягнуться з південного сходу на північний захід (Бісмарка,
Центральний і Оуен-Стенлі, останній простежується також на прибережних
островах). Багато гірських вершин і деякі ізольовані вулкани
підіймаються більш ніж на 3000 м над р.м. (найвища точка країни
- гора Вільгельм, 4509 м). Серед масивних сильно розчленованих
гір розташовуються широкі міжгірські улоговини (бл. 1500 м над
р.м.).
- Економіка
- Основа економіки – сільське господарство та гірничорудна
промисловість. Основні галузі промисловості: гірнича (золото,
срібло, мідь), нафтова, рибна та ін. Осн. транспорт: автомобільний,
морський. Внутрішній транспорт внаслідок рельєфних факторів
розвинений слабко. Побудовані дороги, що зв'язують порти з гірничорудними
центрами у внутрішніх областях країни. Налагоджене каботажне
судноплавство між Новою Гвінеєю й іншими островами. Країна має
повітряні зв'язки з Австралією і багатьма іншими державами Тихоокеанського
регіону. Головний аеропорт знаходиться в Порт-Морсбі.
- За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation,
U.S.A. 2001]: ВВП – $ 5 млрд. Темп зростання ВВП – 2,5%. ВВП
на душу населення – $ 1085. Прямі закордонні інвестиції – $
90,7 млн. Імпорт – $ 2,8 млрд. (г.ч. Австралія – 51%; Сінгапур
– 10,5%; Японія – 8%; США – 4,9%; Нова Зеландія – 5,3%). Експорт
– $ 3,7 млрд. (г.ч. Австралія – 20%; Японія – 13%; Німеччина
– 6,9%; Півд. Корея – 4,6%; Філіппіни – 4,4%; Великобританія
– 3,3%).
|
