- Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка (до 1972 р. Цейлон) - країна і острів в Індійському 
океані біля південно-східного берега Індії; площа 65600 кв. км. 
Політична система - ліберальна демократична республіка.
                
-  
Адміністративно-територіальний поділ
                
- Країна поділяється на 9 провінцій: Західну (Коломбо), Південну (Галле), 
Сабарагамува (Ратнапура), Ува (Бадулла), Центральну (Канді), Північно-західну 
(Путталам), Північну Центральну (Анурадхапура), Східну (Трінкомалі) і Північну 
(Джафна), які, у свою чергу, підрозділяються на 23 райони.
                
- Столиця і головний порт Коломбо (649 000 
мешканців). Тут знаходяться резиденція уряду і основні економічні й культурні 
заклади. Офіційною столицею вважається передмістя Коломбо - Шрі-Джаваярденапура-Котте 
(місце перебування парламенту).
                
- Інші великі міста: Дехівала-Маунт-Лавін'я 
(196 тис. мешканців), Джафна 
(129 тис.), Шрі-Джаяварданапура 
(109 тис.), Канді 
(104 тис.), Галле 
(84 тис.).
                
-  
Географія
                
- Шрі-Ланка знаходиться на південь від півострова Індостан. 
Відокремлена від материка мілководними Полкською 
протокою і Манарською 
затокою, між якими знаходиться пасмо островів під назвою Адамів 
міст. Загальна площа країни становить 64 652 кв. км. Максимальна довжина в 
меридіональному напрямку 430 км, ширина - 225 км.
                
-  
Рельєф
                
- Рівнина на півночі і по узбережжю, гори на півдні й у центральній частині. У 
рельєфі острова виражена серія різновисотних ступенів - від прибережних низовин 
до Центрального гірського масиву, розташованого на півдні центральної частини 
острова. Територія, піднята вище 1500 м над поверхнею моря, розсічена розламами. 
Один з них у цілому складається з розрізнених ланок і має меридіональну 
орієнтацію; інший має дугоподібну форму і широтне розташування. В цілому вони 
схожі на якір, стрижень якого витягнутий з півночі на південь. Найвищі точки 
гора Підуруталагала 
(2524 м), пік 
Адама - 2243 м.
                
- Територію Шрі-Ланки складають переважно стародавні кристалічні породи, стійкі 
до ерозійних процесів. Тут розрізняють сильно метаморфізовані й інтрузивні 
гірські породи. У будові півострова 
Джафна, що на крайній півночі країни, і прибережних низовин на північному 
заході аж до Путталама беруть участь осадові породи. Поверхня півострова Джафна, 
що, по суті, являє собою піднятий риф, складена кораловими вапняками.
                
- У Шрі-Ланці місцями розвинуті четвертинні алювіальні відкладення, головним 
чином на прибережних низовинах, і особливо в районі лагун східного узбережжя й у 
дельті ріки Махавелі.
                
-  
Водойми
                
- Ріки Шрі-Ланки в основному короткі, вони починаються в Центральному масиві й 
у верхів'ях мають швидкий плин. Келані 
та Махаоя 
течуть у напрямку західного берега, Валаве 
та Налвала 
- на південь, Гал 
і Ян - на схід. 
Найдовша ріка - Махавелі 
- починається на південному заході Центрального масиву і сягає узбережжя 
південніше Трінкомалі 
на північному сході країни.
                
-  
Клімат
                
- Шрі-Ланка розташована лише на кілька градусів широти північніше екватора. 
Тому середні місячні температури повітря на низовинах високі і мало 
розрізняються протягом року. Узимку вони трохи нижчі: наприклад, у Коломбо 
середня температура найхолоднішого місяця - грудня, 25°С, а найспекотнішого 
місяця - травня, 28°С. Добові амплітуди температур невеликі і рідко перевищують 
11°С. Однак у горах, в одному з найбільш висотних міст країни Нувара-Елія 
(1881 м), середня температура повітря в січні 14°С, а в травні 17°С.
                
- Клімат Шрі-Ланки формується не тільки під впливом близькості розташування до 
екватора, але й у результаті сусідства з Індійським 
субконтинентом. Наразі спостерігаються сезонна зміна вітрів і контрастність 
режиму атмосферних опадів, що дозволяє говорити про специфічний варіант 
індійського мусону. Як і на інших гористих островах у мусонних областях, у 
Шрі-Ланці яскраво виражена географічна строкатість внутрішньорічних опадів. Так, 
південно-західний мусон, що дує з кінця травня до початку жовтня, поєднується зі 
зливами на південному заході країни, особливо на навітряних схилах Центрального 
масиву. Він же визначає суху погоду на північних і східних низовинах. Приблизно 
з листопада по січень Шрі-Ланка зазнає впливу від північно-східного мусону, що 
викликає випадання дощів на всьому острові. У міжмусонний період, коли 
атмосферний тиск відносно стійкий, місцеві конвективні потоки повітря і денні 
бризи з моря приносять спорадичні опади.
                
- Ця сезонна ритмічність у поєднанні з впливом орографічного фактора визначає 
наявність різких районних розходжень у кліматі Шрі-Ланки. Так, південно-західні 
низовини, що лежать між горами і морем, входять у вологу зону, де опади 
притаманні обом мусонним періодам, а між ними дощі випадають досить рідко. Тому 
постійно тримається висока вологість повітря, тільки лютий у більшості 
місцевостей відносно сухий.
                
- На схилах західної частини Центрального масиву в межах вологої зони 
температури знижуються з висотою, а річна сума опадів у деяких пунктах перевищує 
5100 м.
                
- Низовинам сухої зони, розташованим на півночі і сході острова, включаючи 
півострів Джафна, властивий очевидний, але не чітко виражений максимум опадів у 
період з жовтня по січень, коли виявляється вплив північно-східного мусону. З 
червня по вересень триває посушливий сезон. У міжмусонний час реєструються рідкі 
опади. У цілому в сухій зоні опади менш рясні, аніж у вологій, і в середньому за 
рік їхня кількість не перевищує 1900 мм на північно-західному узбережжі і 1300 
мм на південно-східному. Проте сама величина цього показника в сухій зоні не дає 
підстав відносити її до аридних територій, і сухість клімату відчувається лише 
влітку. У східних горах і міжгірській улоговині Ува, що також відносяться до 
сухої зони, сезонний хід опадів приблизно такий же, як і на низовинах, але менш 
різко виражений. Тому зливи там сягають такої інтенсивності, яка рідко 
відзначається на низовинах цієї зони.
                
-  
Економіка
                
- У світовій економіці Шрі-Ланка традиційно асоціювалася з виробництвом чаю, 
натурального каучуку, кориці; здобиччю коштовних каменів (Ратнапура). 
В даний час країна займає лише 4-е місце в світі по виробництву чаю, 
поступаючись Індії, КНР і Туреччині.
                
- В даний час сільське господарство дає лише 20 % експорту (93 % у 1972 р.), 
головна галузь промисловості — текстильна (63 % експорту). Проте по Шрі-Ланці 
сильно ударила відміна розвиненими країнами в січні 2005 р. квот на імпорт 
одягу, що діяли (в рамках СОТ) більше 30 років, яка привела до 
заміщення ланкийської продукції дешевшою китайською. Головний економічний центр 
країни і найбільший порт — Коломбо. Зростання ВВП близько 5 % у рік. Шрі-ланка 
займає 1-е місце в Південній Азії за об'ємом ВВП на душу населення ($3700 в 2004 р.).
                
- Експорт: чай, гума, кокоси, графіт, сапфіри, рубіни, інші дорогоцінні 
камені.
                
-  
Туризм
                
- Все більшу роль в економіці країни грає туризм (9 % ВВП в 2004 р.) — 
популярністю користуються приморські курортні міста (Моратува, Галле), історичні 
визначні пам'ятки Канді, Анурадхапури, Полоннаруви, Сигирії, гірський курорт 
Нувара-Елія.
                
- Канді — стародавня столиця Цейлону, саме тут зберігається одна з 
найшанобливіших буддійських святинь — Зуб Будди. Дамбулла — знаменита своїм 
найбільшим храмом, побудованим ще в I в. до н.е. усередині печери і прикрашеним 
безліччю ніш з картинами з буддійського епосу. Анурадхапура — священне місто і 
ланкийськая столиця буддизму. Тут росте найзнаменитіше і найстаріше на Шрі-Ланці 
дерево Бо, під яким, за переказами Будда досяг прояснення.
                
- Жителі Шрі-Ланки відомі всьому світу як «всміхнені люди», вони славляться 
своєю гостинністю і привітністю. Подорожуючи, ви неодмінно почуєте ланкійське 
«Аубован» (Ayubowan) — ви можете залишитися надовго.
                
- У 1996 р. команда Шрі-Ланки виграла чемпіонат світу по крикету, відтоді це 
найпопулярніший спорт у країні.
                
-  
Населення
                
- 19 742 439 (2003) (сингалезці 74%, таміли 17%, мури 7%); За даними 
Організації Об'єднаних Націй, у 2025 році чисельність населення Шрі-Ланки 
становитиме 23 547 тисяч осіб, а до 2050 року - 25 923 тисяч осіб. Станом на 
2003 рік на 1000 ланкійців доводилося 16,12 новонароджених, а померлих - 6,46. 
135 з кожних 100 тисяч ланкійців емігрували з країни. 2003 року річний приріст 
населення Шрі-Ланки склав 0,83 відсотки. 22% населення мешкає у містах і 78% у 
сільській місцевості.
                
- В етнічному відношенні більшість мешканців країни - сингали (75%), а також 
таміли (16%), араби, малайці, бюргери (нащадки змішаних шлюбів ланкійців з 
вихідцями з Європи), ведди (найдавніша, корінна етнічна група острову) та інші. 
Спостерігається ітенсивний відтік тамільського населення в Індію й інші країни 
південної Азії. Мови: синхала, тамільська, англійська.
                
- За релігійною ознакою населення Шрі-Ланки поділяється: 69% буддистів, 15% 
індуїстів (тамілів), 8% мусульман, 8% християн. Конституція гарантує свободу 
віросповідання, але віддає домінуюче положення буддизму, як такому, що "займає 
першочергове положення".
                
-  
Історія
                
- недавня історія: Глава держави Дінгірі 
Банда Вієтунга з 1993, глава уряду Ранів 
Вікремасінгхе з 1993; незалежність від Англії в межах Співдружності отримана 
в 1948. Соціалістична республіка Шрі-Ланка створена у 1972. До 1983 зросло військове протистояння з тамільськими 
лівими бойовиками. Договір про припинення вогню був досягнутий за допомогою 
індійських миротворчих сил, але війна продовжувалася. Індія погодилася вивести 
свої сили в 1990. У 1993 був убитий президент Премадаса, 
його місце зайняв Дінгірі Банда Вієтунга.  
            
                                   
         |