М'ЯНМА

М'янма
 
Союз М'янма, (Myanmar), (колишня Бірма, до 1989), держава на південному-сході Азії, Що межує на північному-заході з Індією, на північному сході з Китаєм, на південно-сході з Лаосом і Таїландом, на південному-заході омивається водами Бенгальської затоки; площа 676577 кв. км; столиця (і головний порт) Янгон (колишній Рангун);
Площа – 670500 км2,
рельєф: майже половину території займають мусонні ліси, ріки Іраваді і Салуін у центральній низинній частині оточені горами на півночі, сході і заході;
глава держави й уряду генерал Кхін Нуат з 1993;
політична система: військова республіка;
експорт: рис, каучук, джут, тикове дерево, нефрит, рубіни, сапфіри;
населення 20,255 млн чол. (1958), 41,279 млн (1990), 44,464 млн (2001) включаючи шан, карен, китайські й індійські меншості;
мова бірманська;
Мьянма є членом ООН з 1948, Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду, Всесвітньої торгової організації, Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Крім того, вона входить до групи економічної співпраці БІМСТЕК (Бангладеш, Індія, Мьянма, Шрі-Ланка, Таїланд) і підтримує тісні економічні відносини з Китаєм.
Історія
недавня історія: колонії британської Співдружності з 1937, у 1948 одержала незалежність і вийшла з Співдружності. У 1962 році генерал Не Він вчинив військовий переворот і встановив власну диктатуру (1962-1988). У 1973-74 прийнята "цивілізована" конституція за зразком держав із президентським правлінням.Влітку 1988 року в країні почались протести проти диктатури військових, але вони були придушені. Генерал Со Маунг захопив владу в результаті військового перевороту 1988; у 1989 введено військовий стан; країна перейменована в Міанмар, а столиця - в Янгон. У 1990 опозиційна група, що відкололася, сформувала "паралельний уряд" на території, захопленій заколотниками. Продовжувались військові сутички, порушення прав людини, зберігався військовий стан. Опозиційна лідерка Аун Сан Су Чі одержла у 1991 Нобелівську премію миру, але знаходиться під домашнім арештом. У 1992 військові учинили погром мусульман у провінції Аракан; воєнний стан скасований, хоча політична воля залишається обмеженою. У 1992 році генерал Тан Шве змінив Со Маунга на чолі правлячої хунти.
Географія. Природа
Західні та східні райони Б. С. — гірські. На Зх. простягліїся хребти Паткай, Нага, Чін, Аракан з висотами переважно 500— 2000 м (макс. вис. 5866 м — вершина Кхакабо-Язі). Всю сх. частину Б. С. займає Шанське нагір'я — середня висота бл. 1000 м. Між зх. гірськими хребтами та Шанським нагір'ям лежить центральна низовина, по якій протікають ріки Іраваді та Сітаун (Сіттанг). Надра Б. С. багаті на корисні копалини: вольфрамово-олов'яні, свиицево-срібні та свинцево-цинкові руди. Є також родовища нафти, вугілля, заліз, руд, дорогоцінного каміння (рубінів, сапфірів, опалів), янтарю тощо. Клімат — тропічний, мусонний. Пере-січ. т-ра на низовині: січня від +17° на Пн. до 4-25° на Пд., липня від +28 до +30°. В узбережних районах Б. С. випадає багато опадів — 2000—5000 мм на рік; у внутрішніх районах — 800—1000 мм (максимум опадів влітку, мінімум — весною). Ріки багатоводні, особливо влітку, під час мусонів. Найбільші ріки — Іраваді з притокою Чіндуїном (Чиндвіном), Сітаун (Сіттанг), Салуїн (Салуен). Ліси займають бл. 60% тер. Б. С. Налічується понад 250 порід дерев. На узбережжі та на вологих схилах гір — вічнозелені тропічні ліси, у більш посушливих гірських зонах — ліси широколистяні (дуб, каштан та ін.), у високогірній місцевості — хвойні. Тваринний світ Б. С. багатий: слони, носороги, мавпи, олені, буйволи, антилопи, тигри, леопарди, ведмеді, змії (пітон, кобра), крокодили, черепахи. Птахів близько 1000 видів.
Економіка
М'янма – аграрно-індустріальна країна з перевагою аграрного сектора. Основні галузі промисловості: переробка сільськогосподарських продуктів, текстильна і взуттєва, деревна, мідна, вольфрамова, залізоробна, конструкційних матеріалів, фармацевтична та мінер. добрив. Транспорт – автомобільний, залізничний, річковий, морський. Гол. мор. порт – Янґон. Є внутрішнє і міжнародне авіасполучення. Державна авіакомпанія «М'янма еруейз» обслуговує внутрішні лінії, а державна компанія «М'янма інтернейшнл еруейз» - рейси в інші держави Південно-Східної і Південної Азії. У середині 1990-х років було засновано декілька приватних фірм, літаки яких працюють на лініях, що з'язують великі міста країни.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $41 млрд (1993). Темп зростання ВВП – 5% (тут і далі – 2001). Прямі закордонні інвестиції – $ 131,5 млн. Імпорт – $ 1,2 млрд (г.ч. Сінгапур – 31,2%; Таїланд – 12,4%; Японія – 12,3%; Китай – 9,1%; Малайзія – 8,0%). Експорт – $ 746 млн (г.ч. Індія – 13,1%; Китай – 10,9 %; Сінгапур 9,9 %; Таїланд – 8,2%). Головна експортна культура – рис.
Територіальний поділ
Б. С. — федеративна республіка, до складу якої ввіходять власне Бірма (поділена на 7 областей) і автономні нац. держави Шан, Качін, Карен, Кайя та особливий округ Чін.
Культура
Освіта і наука. Країна має дуже давню національну культуру, писемність виникла ще в 11 — 12 ст. Основним типом шкіл були буддійські школи. В 2-й пол. 19 ст. вони майже всі були закриті англ. колонізаторами. На початку 20 ст. під тиском нац.-визвольного руху англ. колонізатори змушені були відкрити деякі державні школи. Починаючи з 1948, коли Б. С. вийшов зі складу Британської імперії, розгорнулась боротьба за загальне обов'язкове початкове навчання, за доступність і єдність шкільної освіти. 1955/56 було: початкових шкіл — 11 075 (1 186 288 учнів), неповних середніх — 415 (143 448 уч.), середніх — 221 (41 252 уч.). В системі освіти провідну роль відіграє Рангунський університет (засн. 1920), побудований за типом англійського, з шістьма коледжами (1956 було понад 12 тис. студ.). Є ряд професійних учбових закладів, де готуються кадри для різних галузей народного господарства. Ще 1911 в Рангуні створено Науково-дослідне товариство Бірми, яке вивчає історію, етнографію і мови, має свій друкований орган.
Архітектура й образотворче мистецтво Б. С. зв'язані з мистецтвом Індії. У 10—13 ст. тут створився свій стиль, близький до мист. сусідніх країн — Таї та Кхмеру. Розвиток традицій індійського мистецтва бачимо в храмах давнього міста Паган. Провідний архітектурний тип — ступа. Самобутню форму храму-ступи вироблено в 10 ст. Це широке дзвоноподібне завершення на квадратно-уступчастій основі (напр. т. з. Вуликовий храм у Пагані). Гол. пам'ятником нац. бірманського мистецтва є храмовий ансамбль Шві-Дагон ум. Рангуні. Нижня його частина забудована храмами-ступами, великими статуями Будд і фантастичних істот, у виконанні яких є дещо спільне з мистецтвом Пд. Китаю (багатоярусні ажурні пірамідальні дахи, примхливі орнаменти). Проте обличчя відтворюють цілком місцевий етнічний тип, а декоративна дерев'яна різьба позбавлена химерності. Коні, люди, візки невимушено розташовані на фоні рослинного орнаменту, вони цілком реалістичні. Завершує ансамбль колосальна ступа головного храму, що формою нагадує дзвін; красиво перерізаний посередині, він закінчується шпилем. Мистецтво Б. було підпорядковане пропаганді ідей буддизму. Сучасні художники Б. С. звертаються до зображення навколишнього життя, до над. народних тем (художник Маун Тун Тін та ін.). Зберігаються і розвиваються традиції прикладного мистецтва, пам'ятники давнини дбайливо реставруються.
Музика Б. С. національно своєрідна, має вікові традиції. Народні мелодії і ритми зазнавали певного впливу музики сусідніх країн (Китай, Індія), але зберегли національну самобутність. З народних оркестрів найпоширеніший саїнг, в складі якого близько 30 барабанів (1956 гастролював у Москві). Для народ, танців Б. С. характерне поєднання різних ритмічних малюнків музики і танців. Розвивається професіональна музика. Відома пісня на тему бірмано-рад. дружби композитора У По Увей.
Медицина
Медико-санітарний стан. В 1956 було 196 лікувальних закладів на 9809 ліжок, в т. ч. 180 загальних лікарень на 7241 ліжко, 5 інфекційних, 1 родильний будинок, 1 психіатрична лікарня, 7 лепрозоріїв; лікарів — 1200 (6 лікарів на 100 тис. ж.), лікарських помічників — 350. На держ. службі було 393 лікарі, 654 акушерки, 371 фармацевт. За неповними даними 1956 народжуваність становила 35,9 на 1 тис. ж., смертність — 21,8, дитяча смертність — 166,8. Поширені захворювання — малярія, проказа, туберкульоз, холера, віспа, бері-бері та ін. Література в Б. С. зародилася в середні віки: найдавніші писемні пам'ятки належать до 11 — 12 ст.; розвивалася двома мовами: «палі»— священною, нині мертвою мовою буддизму, і бірманською. Крім того, Б. С. має багату, але мало досліджену народну творчість. До 19 ст. класична література мала виключно релігійний (буддистський) характер. В ній усталилися певні жанрові форми (пйо, джатак, ечин та ін.). З 15 по 19 ст. найповніше розвивалася поезія; найвидатніші поети — Шін Магатілавунта (15 ст.), Таунгбіла (17 ст.), Сейндачоту (18 ст.) та ін. В народі була з давніх часів дуже популярна драма; відомі драматурги 18—19 ст.: М'яваді Мінджі У Са, У Чін У, У Поун Нья та ін. Проза почала розвиватися лише на початку 20 ст., коли з'явилися перші романи бірманських авторів: У Чі, Маун Ба Тіна, У Ла, У Луна (пізніше відомого як Такін Кодо Хмаїнг), а також переклади європ. письменників.
В 20—30-х рр. 20 ст. посилився нац.-визвольний рух, що викликав бурхливий розвиток нац. літератури, поклав початок новій літературі. Серед інтелігенції виник просвітительський рух «Кхісан» («Вік експериментів»). 1937 передові письменники заснували видавництво «Нагані» («Червоний дракон»), що ставило перед собою політичну мету. Обидві групи об'єдналися й створили асоціацію письменників, яка відіграє велику роль у культурному і громадському житті країни. Популярні сучасні письменники: Такін Кодо Хмаїнг, Мінтувун, Ма Ма Ле, Дагон Тая, БамоТінАун,Таду,Тукха, Аун Лін та інші.
 
Матеріал використано з сайту Вікіпедія - вільна енциклопедія 
Використання   матеріалів сайту допускається тільки з ссилкою на сайт.  Сторінку поновлено 10 липня 2008 року
 Пишіть за адресою vasya_coins@rambler.ru ICQ: 321924631
Сайт створено 10 квітня 2006 року. Україна, Шпола 2006-2008 р.р.