- Респу́бліка Філіппі́ни (Republic of Philippines), країна на архіпелазі 
в східній частині Тихого океану і заході Південно-Китайського моря.
                
-  
Загальна інформація
                
- Площа 300 тис. кв. км;
                
- Столиця Маніла (на о. Лусон);
                
- Протяжність архіпелагу з півночі на південь бл. 1800 км, а із заходу на схід 
1100 км.
                
- Держава розташована на 7107 о-вах Філіппінського архіпелагу. Вулканічні гори 
проходять з півночі на південь, 50% території покрито лісами. Найбільші острови 
є Лусон 
108172 кв. км і Мінданао 94227 
кв. км (складають 2/3 всієї території Філіппін), інші - Самар, Негрос, 
Палаван, 
Паней, 
Міндоро, 
Лейте, 
Цебу 
і група Сулу;
                
- Глава держави й уряду Фідель Рамос з 1992; політична система - демократія, що 
розвивається;
                
- Експорт: цукор, копра (найбільший виробник у світі), кокосова олія; деревина, 
концентрат міді, електроніка, одяг;
                
- Нас. 75,174 млн чол. (2001). (малазійці 93%);
                
- Офіц. мови – тагальська і англійська. Грошова одиниця – песо. Ф. входить в 
Асоціацію країн Сх. Азії.
                
-  
Недавня історія
                
- Незалежність від США отримана в 1946. Президент Фердинанд Маркос був скинутий 
Рухом народної влади Корасон Акіно в 1986; з 1987 по 1990 було 7 спроб 
переворотів, але президент Акіно залишалася при владі до 1992. У 1991 сенат 
відмовив США в поновленні прав на оренду морської бази в затоці Сабік.
                
-  
Природа
                
- Природа. Ф. – переважно гірська (гори займають бл. 3/4 поверхні) країна; сер. 
висота хребтів бл. 2000 м, найбільша – 2954 м (вулкан Апо 
на о. Мінданао). 
Загалом клімат Філіппін тропічний, мусонний, але завдяки сильній розчленованості 
рельєфу, різній експозиції схилів по відношенню до вологих мусонний потоків і 
трас тропічних циклонів, міри віддаленості місцевості від океану він 
неоднорідний.
                
- Острівні 
дуги Філіппін утворені гребеневими ділянками підводного підняття і 
відрізняються гірським рельєфом. Особливо це виражене на Лусоні, де 
простежуються два, а місцями три субмеридіональних хребти середньою висотою бл. 
1800 м і максимальною 2934 м (гора Пулог). Аналогічна система субмеридіональних 
хребтів виражена на о.Мінданао з найвищою вершиною країни - вулканом Апо. Всі ці 
гірські структури є складовою частиною пояса діючих вулканів Тихого океану, що 
протягся в крайовій зоні й іменується “Тихоокеанським вогненним кільцем”. На 
о.Лусон 
нараховують бл. 20 періодично діючих вулканів. Між гірськими хребтами 
розташовані густо заселені рівнини і річкові долини. До найбільших з них 
належать: на о.Лусон долина р.Кагаян (на північному сході), Центральна рівнина і 
рівнина Біколь (на південному сході); на о.Мінданао - долини рік Агусан (на 
сході) і Мінданао (на південному заході); на о.Панай - Центральна рівнина. Крім 
того, вздовж берегів більшості островів простяглися вузькі прибережні рівнини. 
Найбільша ріка країни - Кагаян. 
Виділяються також Пампанга і Агно на Лусоні, а також Агусан і Мінданао з її 
головною притокою Пулангі на о.Мінданао. Невелика ріка Пасиг на о.Лусон, що 
витікає з озера Бай, проходить через Манілу, має важливе значення для 
перевезення вантажів.
                
- Економіка
                
- Філіппіни – аграрно-індустріальна країна. Провідне місце в економіці займає 
металургійна, машинобудівна, текстильна, швейна, фармацевтична, хімічна, 
деревообробна, харчова, радіоелектронна, нафтопереробна, рибна пром-сть. 
Головний вид транспорту – морський. Є також автомобільний, фрагментарно – 
залізничний. Гол. морські порти – Маніла, Себу, Ілоіло, Замбоанґа, Батангас, 
Тобако, Легаспі, Давао.
                
- За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: 
ВВП – $ 82 млрд. Темп зростання ВВП – (-0,5%). ВВП на душу населення – $ 1092. 
Прямі закордонні інвестиції – $ 1,2 млрд. Імпорт – $ 38,7 млрд (г.ч. Японія – 21%; 
США – 20%; країни АSЕАN – 12%; ЄС – 10%; Тайвань – 5%; Гонконг – 4% – дані на 
1997). Експорт – $ 32,7 млрд (г.ч. США – 34,9%; Японія – 16,6%; ЄС – 17%; 
країни АSЕАN – 14%; Гонконг – 4,6% - дані на 1997).
                
- До початку Другої світової війни в основі економіки Філіппін лежали 
виробництво і експорт вузького асортименту сировинних товарів, як правило, 
продуктів сільського господарства і лісоматеріалів. Обробна промисловість (крім 
цукрової) практично була відсутня. Експорт прямував переважно в США, а звідти 
поступала основна частина необхідних промислових виробів. Після отримання 
Філіппінами незалежності місцева обробна індустрія отримала стимули для 
розвитку, і тепер її частка в національному прибутку вище, ніж у сільського 
господарства. Приблизно 3/4 всього експорту складають нетрадиційні види товарів. 
Як і раніше характерна непропорційно висока концентрація сучасних видів 
виробництв і населення в нечисленних центрах, головним чином в Манілі і її 
околицях.
                
- У 1994 ВВП Філіппін досягав 161,4 млрд дол. США 
(2130 дол. на людину). Через надто нерівномірний розподіл прибутків понад 1/3 
населення знаходиться за межею бідності. Відносна значущість аграрного сектора в 
економіці Філіппін поступово меншає. З 1950 по 1994 сумарна частка в 
національному прибутку продукції сільського і лісового господарства, а також 
рибальства скоротилася приблизно з 40% до 25%, тоді як частка промислової 
продукції збільшилася з 20% до 30%. Сфера послуг в ті ж роки забезпечувала 
створення приблизно 40% національного прибутку.
                
- Трудові ресурси в 1994 складали бл. 27,6 млн чол. У 1990-х рр. понад 6 
млн філіппінців працювали за кордоном, головним чином в США і державах 
Персидської затоки.
                
- Сільське господарство Філіппін складає основу економіки. В цій галузі 
створюється 23% ВВП. Під сільськогосподарськими угіддями знаходяться 9,9 млн га, 
або бл. 33% всієї площі країни. Середній розмір селянського господарства - бл. 4 
га. Основна тенденція в сільських районах Філіппін - скорочення числа 
землевласників, що самостійно обробляють свої ділянки, і збільшення прошарку 
орендарів. Найбільш родючі землі зайняті під великі плантації, на яких вирощують 
експортні культури. Кліматичні умови загалом сприяють сільськогосподарському 
виробництву, хоч іноді серйозний збиток галузі наносять засухи, тайфуни і 
повені. Головною тягловою силою в сільському господарстві залишається 
філіпінський буйвол карабао. Для задоволення внутрішнього попиту вирощують 
насамперед рис, кукурудзу і батат, а серед інших культур - гевею, каву, рамі 
(для виготовлення легких тканин і паперу), різні плодові та овочі. Цукрову 
тростину, кокосову пальму, банани і ананаси обробляють в основному з розрахунку 
на експорт.
                
- Промисловість. Різке збільшення частки продукції обробної 
промисловості в експорті - з менш ніж 10% в 1970 до 75% в 1993 - зробило цю 
галузь господарства головним джерелом валютних прибутків Філіппін. Особливо 
важливе місце у вивозі зайняли електронне обладнання і одяг. Крім того, 
промисловість Філіппін випускає інші товари масового попиту: харчові продукти, 
напої, гумові вироби, взуття, лікарські препарати, фарби, фанера і шпона, папір 
і паперова продукція, електричні побутові прилади. Підприємства важкої індустрії 
виробляють цемент, скло, хімічні товари, добрива, чорні метали, займаються 
переробкою нафти. Обробна промисловість Філіппін залучає численних зарубіжних 
інвесторів, в основному зі США і Японії. На межі ХХ-ХХІ ст. приблизно 30% 
активів 1000 найбільших філіппінських корпорацій належить іноземцям.
                
- Енергозабазпеченість. Протягом останніх 20 років ХХ ст. Філіппіни 
намагаються досягти самозабезпечення електроенергією. У 1996 р. 63% 
електроенергії було вироблено тепловими станціями, в т.ч. 42% - працюючими на 
рідкому паливі, 15% - ГЕС і 23% - геотермальними станціями. Тепло надр землі як 
джерело енергії вперше тут використане у 1980, на початку ХХІ ст. країна займає 
2-е місце в світі після США за масштабом розвитку геотермальної 
електроенергетики.
                
-  
Культура
                
- Культура Філіппін – це унікальна суміш східних і західник культур. Більшість 
східних країн увібрали в себе культури Китаю, Японії, Малайзії, а ось Філіппіни, 
крім цих приєднали іспанську, португальську, американську культури. ЇЇ музика 
неповторна, її ритми вражаючі. Крім того, Філіппіни багатомовна країна. Тут 
налічується близько 72 національних мов та місцевих діалектів. Національна – 
філіппінська мова, що походить від тагальської. Він був офіціально прийнятий у 
1973 р. Англійська та філіппінська мови використовують як державні в освіті, 
науці, торгівлі. Філіппінська музика увібрала в себе християнські мелодії, 
індонезійську музику Гамелана, американський блюз, фолк і рок-н-рол. У 20-ті 
роки ХХ ст. був винайдений новий жанр – kundiman, коли традиційні пісні 
співалися у стилі американських балад. Пізніше з’явився, Rinoy-рок який став 
новою формою музики. Rinoy-рок почав об’єднувати людей, тому що під час повстань 
1980-х років набув величезної популярності, а пісня Фреда Агуілера «Bayan Ko» 
стала революційним гімном.
                
-  
Наука
                
- Наукові центри були створені ще за часів іспанського володарювання, проте у 
20 ст. був створений Міжнародний інститут вивчення рису у 1962р. Також роботу по 
вивченню сільськогосподарських рослин проводить інститут в Лос-Баньосі та 
університет ім. св. Карлоса в Себу. На Філіппінах чимало організацій і 
угрупувань, які представляють такі галузі науки, як архітектура, історія, 
економіка, медицина, сільське господарство, філософія. Членами національної 
академії науки стають люди, що досягли великих вершин в галузі природничих і 
гуманітарних наук. В країні є велика кількість музеїв та бібліотек, чимало з 
яких створені при університетах. Цінні документи, історичні архіви, мистецькі 
вироби – це все зберігається в національному музеї в Лопесі.
                
-  
Засоби масової інформації
                
- На філіппінських островах працюють 225 телевізійних каналів і більше 900 
радіо станцій. В столиці кожного дня друкується 30 видів газет, переважно 
англійською, декілька філіппінською і 4 китайською. Тираж «Філіппін дейлі 
інкуайрер» найбільш розповсюджений серед столичних газет. В Манілі існують 
декілька кіностудій, де для населення знімають фільми на англійській та 
тагальській мовах.
                
-  
Освіта
                
- Система безкоштовної шкільної освіти була введена ще у 19 ст., була доповнена 
урядом США про навчання у коледжах та національному університеті і проіснувала 
до 1972р. До цього часу національний бюджет виділяв найбільше коштів на освіту. 
В 1972 р. була проведена реформа для модернізування системи. В нових учбових 
планах зосереджувалась увага на вивчення професійно-трудових дисциплін. Крім 
англійської, у школах викладати тагальську, а на о. Мінданао ще й арабську мови. 
В 1990 р. близько 90% населення старших 14 років були освіченими.
                
-  
Релігія
                
- Більше 80% населення – католики. Лише на о. Мінданао проповідують іслам. 
Католицька церква підписала договір з послугами мобільного зв’язку для 
розповсюдження Євангеліє за допомогою sms. Тепер володарі мобільних телефонів 
зможуть щодня отримувати цитати з Євангеліє, коментарі і виписки. 
            
                                   
         |