- Азербайджа́н (Azerbaijan), Азербайджанська Республіка — країна на південному сході Європи, на узбережжі Каспійського
моря. Межує на півночі з Росією, на заході з Вірменією, на
півдні з Іраном. Площа
86600 км². Столиця Баку. Політична система –
пострадянська демократія.
Населення – 8,1414 млн осіб (на 1 січня 2002). Столиця – Баку. Офіційна мова – азербайджанська.
Член ООН, СНД.
-
Походження назви
- Азербайджан - "земля вогню" (від пожеж на поверхні стародавніх нафтових басейнів). Антична
назва Atropatene арабською
вимовлялася як Азербайджан.
-
Державний устрій
- Азербайджанська держава - демократична, правова, світська, унітарна
республіка, що розвивається на засадах економічних ринкових відносин. В
Азербайджанській Республіці державна влада обмежується у внутрішніх питаннях
тільки правом, а в зовнішніх - тільки положеннями, що випливають з міжнародних
договорів, учасником яких є Азербайджанська Республіка.
- Державна влада в Азербайджанській Республіці організується на основі принципу
розподілу влади: законодавчу владу здійснює Міллі-Меджліс Азербайджанської
Республіки, виконавча влада належить Президенту Азербайджанської Республіки.
- Судову владу здійснюють суди Азербайджанської Республіки. Законодавча,
виконавча і судова влади взаємодіють відповідно до положень Конституції
Азербайджанської Республіки і незалежні в межах своїх повноважень.
- Посада Президента Азербайджанської Республіки була уведена у 1991 р.
Президент обирається на загальних виборах таємним голосуванням на 5 років, але
не більш ніж на два терміни. Нинішній Президент Азербайджану - Ільхам
Алієв.
- Законодавчу владу в Азербайджані здійснює парламент - Міллі-Меджліс, що
складається зі 125 депутатів, які обираються на 5-річний термін.
- Вищий орган виконавчої влади - Кабінет міністрів, що призначається
президентом, а також затверджується Міллі-Меджлісом. Дії органів влади
регламентуються Конституцією республіки, прийнятою на референдумі в листопаді
1995 р.
- Судова система країни загалом близька до тієї, що існувала в колишньому СРСР.
Вищим судовим органом є Верховний суд, що обирається парламентом на п'ятирічний
термін. До складу Суду входять палати по карних і цивільних справах. Судочинство
здійснюють місцеві суди.
-
Політичні партії
- Одночасно з розпадом СРСР стався крах Комуністичної партії
Азербайджану. 14 вересня 1991 р. на 23-му надзвичайному з'їзді компартії була
прийнята резолюція про її саморозпуск. Проте багато колишніх комуністів зберегли
керівні посади в уряді, державних і місцевих органах влади.
- Після лютого 1988 р., коли почалася війна з Вірменією через Нагірний
Карабах, на хвилі вірмено-азербайджанського конфлікту виникло кілька
політичних партій і груп. У 1992 р. був ухвалений Закон про політичні партії.
Зараз діють понад 30 партій. З 1995 р. провідною політичною силою країни стала
партія "Новий Азербайджан" під керівництвом Г.Алієва. Їй належить більшість
місць в парламенті.
-
Природа
- Азербайджан розташований в основному в субтропічному поясі і витягнутий з
півн.-зах. на півд.-сх. в бік Каспійського моря. Азербайджан – гірська країна,
де високі хребти і плоскогір'я поєднуються з рівнинами і низовинами. Біля 60%
всієї території займають гори, а 40% – низовини (гол. чином Кура-Араксинська
низовина). У рельєфі виділяються 4 частини: гірська система Вел. Кавказу (г.
Базардюзю, 4466 м); гірська система Мал. Кавказу, що включає в себе
Нахічеванську гірську область (г. Гямиш, 3724 м; г. Капиджиг, 3904 м);
Ленкоранська гірська система (г. Кьомюркьой, 2477 м); Кура-Араксинська низовина,
розташована в центрі республіки, частина якої лежить нижче рівня океану (до 28
м). Клімат в основному субтропічний. А. – країна малих гірських рік (понад
1000). Більшість рік Азербайджану належать басейну Кури. У Азербайджані є 250
озер, найбільші з них – оз. Хаджікабюль (16 кв. км) і оз. Беюкшор (10 кв. км). У
горах А. розвинені лісова рослинність, субальп, і альп. луги, на рівнинах
збереглися степи і напівпустелі, на півд.-сх., поблизу узбережжя Каспійського
моря – район вологих субтропіків.
-
Загальна характеристика господарства
- Розвинуті видобуток нафти, заліза, міді; вирощування фруктів, бавовни; виробництво
вин, шовку, килимів.
- А. – індустріально-аграрна держава, основний нафтогазодобувний район
Закавказзя. Основні галузі економіки: нафто- і газодобувна, нафтопереробна,
обладнання для нафтовидобутку, рудовидобувна, чорна і кольорова металургія,
цементна, хімічна і нафтохімічна, текстильна, машинобудування (нафтопромислове
обладнання, електронна, електротехнічна, приладобудівна, харчосмакова пром-сть).
Ключовий сектор економіки – нафтогазовий (58% від ВВП). У структурі паливної
пром-сті нафта і газ займають осн. місце. Нафтопродукти у великій кількості
експортуються.
- Другим важливим сектором азербайджанської економіки є сільське господарство.
На сільськогосподарські землі припадає 46% загальної площі країни (бл.50% –
пасовища). Вирощують зернові, технічні (бавовна, тютюн), субтропічні (ґранат,
чай, цитрусові, хурма) культури, виноград. Виробляють натуральний шовк.
Транспорт – залізничний, автомобільний, розвинений трубопровідний. Баку –
основне портове місто і перевалочний пункт в основному для нафти,
нафтопродуктів, лісу. Найбільші міста Азербайджану пов'язані з Баку і між собою.
В Баку міжнародне летовище.
- За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
ВВП – $ 3,4 млрд Темп зростання ВВП – 10%. ВВП на душу населення – $ 431. Прямі
закордонні інвестиції (2000) – $ 748 млн Імпорт – $ 3,3 млрд (г.ч. Росія –
21,9%; Туреччина – 13,8%; США – 8, 0%; Іран – 4,6%; Німеччина – 4,5%). Експорт
(нафта і нафтопродукти – до 91% експорту) - $ 1,2 млрд (г.ч. Італія – 33,7%;
Росія – 8,9%; Туреччина – 7,4%; Грузія – 2,6%; Іран – 2,4%).
- Економіка Азербайджану протягом майже 70 років розвивалася як частина
економіки СРСР і
орієнтувалася головним чином на російський ринок. Основними галузями
господарства були нафтовидобувна, нафтопереробна промисловість і сільське
господарство. У 1960-1980-ті роки в республіці розвивалися машинобудування,
хімічна, текстильна, харчова й інші галузі промисловості. Війна у Нагірному
Карабасі і політична нестабільність призвели до значного падіння виробництва
протягом 1988-1994 рр. Після підписання вірмено-азербайджанської угоди про
припинення вогню у зоні конфлікту в травні 1994 р. і стабілізації політичної
обстановки економічний спад був зупинений. За оцінками Міжнародного валютного
фонду, падіння виробництва в Азербайджані за період після проголошення
незалежності з 1991 по 1995 рр. склало приблизно 60%. З 1997 спостерігається
швидке зростання ВВП (5,8%, у 1999 - 7,2%, у 2000 - 11,3%, у 2001 - 9,9%), що
забезпечувався в основному сектором послуг на тлі незначного підйому
промисловості і скорочення сільськогосподарського виробництва. Однак частка
тіньової економіки оцінюється у 25% ВВП.
- У 2001 р іноземні інвестиції склали $811 млн - 67.7% всіх внесків у
економіку, в той час, як інвестиції уряду - 2.1%. Бл. 71.7% всіх інвестицій
задіяно в індустрії. У 2002 р інвестиції склали $1.35 млрд з яких у нафтовий
сектор - $850 млн
-
Населення
- Населення 7.961.619 (2006). Склад: азербайджанці
— 90%, дагестанці
(лезгіни,
аварці, цахури,
хіналугці,
будухі)
— 3,2%, росіяни — 2,5%, інші
(українці, тати, татари, талиші).
- Згідно з статистичними даними, у 2001 р. діти й підлітки у віці до 15 років
становили 32% населення, група економічно активного населення (чоловіки у віці
16-62 роки, жінки - 16-57 років) - 59%, люди пенсійного віку - 9%.
- Високий рівень приросту населення був характерний для Азербайджану в період з
1979 по 1989 рр. і становив 1,7% на рік. У 1990-х роках темпи приросту населення
сповільнилися: з 1991 по 1998 рр. вони оцінювалися в 0,5-0,7% на рік, у 2001 р.
становили 0,4%. Згідно з даними 2001 р., тривалість життя - 63 роки (58,6 року -
для чоловіків і 67,5 - для жінок). Дитяча смертність - 83,08 на 1000
немовлят.
- 51% населення країни проживає в містах, причому більше половини з них
зосереджені у Великому Баку і Сумгаїті.
Населення Баку становить 1,817 млн. осіб, а всього столичного регіону - 2,072
млн. Другим за кількістю населення містом країни є Гянджа
(301,4 тис.), третім - Сумгаїт (288,4 тис.). Інші великі міста - Мінгечаур,
Алі-Нахчивань, Лянкярань.
-
Демографія
- 1990 — 7 145 600
- 2004 — 7 868 385
-
Історія
-
Недавня історія: став незалежною республікою в 1918. Червона
армія увійшла в республіку у 1920.
Азербайджан став союзною республікою СРСР у 1936. Конфлікт з Вірменією з
приводу Нагірного
Карабаху викликав заворушення в 1988—1989. Радянські війська ввійшли у Баку, щоб
відновити порядок. У 1990 було введено
надзвичайний стан. У 1991 лідери
Азербайджану підтримали путчистів у Москві (ДКНС). Азербайджан
оголосив себе незалежним. Було підписано і знову порушено перемир'я в Нагорному
Карабасі, він оголосив про свою незалежності. У грудні 1991 Азербайджан увійшов до складу СНД. У 1992 став членом ООН і приєднався до Конференції з безпеки
співробітництва. Знову відновилася війна у Нагорному Карабасі. Президент
Ельчибей поступився місцем колишньому лідерові Комуністичної партії Азербайджану
Гейдару Алієву, а Сурет
Гусейнов у 1993 очолив уряд, став прем'єр
міністром.
|
