Королівство в Уґанді. Виникло на початку XIV століття, до
кінця XVIII століття стало одним з найбільш обширних та сильних
держав регіону. Але, держава періодично переживала періоди нестабільності, що
супроводжували зміну
кабаки. В 1894 році Буґанді був навязаний англійский протекторат. В 1963 році
кабака Буґанди Мутеса II став першим президентом Уґанди. Після його скинення
в травні 1966 королівство Буґанда наряду з іншими традиційними королівствами було
ліквідовано (1967). Офіційно відновлено властями Уґанди в 1993 році.
- Га?нда (луганда, ваганда, баганда) — народ мовної
спорідненості банту
у Східній
Африці; найчисельніший з 43-х народів в Уганді.
-
Чисельність і територія проживання
- Люди ганда (одн.
муганда, мн.
баганда) населяють історичну область (королівство)
Буганда, між озерами Вікторія
та Кьога (суч. провінція Буганда).
-
Чисельність ганда — понад 3,5 млн. чоловік (1991) в Уганді або бл. 20 %
населення країни (1972); також близько 10
тисяч чоловік у Танзанії (1997).
-
Мова і віросповідання
- Мова ганда (луганда), що належить до північної групи мов
банту, є другою найбільш поширеною мовою спілкування (поруч з англійською)
в Уганді. Нею ведуться радіопрограми, видаються газети,
навчаються діти у школі, проте половина ганда є малописьменні.
- Писемність
мови луганда існувала ще в ХІХ ст. —
на основі арабської
графіки, у 1-й пол. ХХ ст. —
створено абетку на основі латинки.
- Иовою луганда існує художня
література. Баганда мають свою національну інтелігенцію.
- За віросповіданням серед ганда більшість християни
(католики
та протестанти —
англіканці), але є також мусульмани-суніти (20 %)
й прибічники традиційних культів.
-
Історія
- Ганда є частиною бантумовних мігрантів з Центральної
Африки, які прийшли на території сучасної Уганди не раніше початку 2-го
тисячоліття.
-
Ганда склали етнічну основу ранньодержавного утворення Буганда
(на зламі ХІІІ-XIV
ст.ст. — ХІХ
століття), в якій на час проникнення європейців (1858 рік) була сформована сильна централізована влада,
діяли системи судів та
стягнення податків і мит, постійна армія тощо.
- У XVІІІ—ХІХ ст.ст.
Буганда
за розвитком економіки
і культури
стояла вище від сусідніх народів та їх об'єднань. Ганда здавна практикували
обробку землі мотикою, плавку міді, добування золота. Вже в 2-й пол. ХІХ
ст. феодальні
відносини в Буганді були основними. По всій країні ще на початку ХІХ ст.
встановилась єдина одиниця обміну — раковина молюска каурі.
- В 1875 році, за царя (місцева назва
«кабака») Мтеза,
чисельність війська досягала 150 тис. чол., був флот з 300 кораблів.
Баганда знали вогнепальну
зброю.
- Історія колонізації
Буганди починається з 2-ї пол. ХІХ ст. Скориставшись внутрішньою боротьбою з арабами наступника
Мтеза кабаки Мван-га, англійці,
підтримавши його, уклали «договір» про встановлення британського
протекторату.
Це призвело до дальшого зубожіння населення, — в нього відібрано кращі землі для
колонізаторів, запроваджено вищі податки, примусову працю на фермах і
підприємствах колонізаторів тощо.
- У ХХ ст.
боротьбу трудящих протекторату Уганда проти колоніалізму
за здобуття незалежності очолив Національний конгрес Уганди. З 1962 року (рік проголошення незалежності
Угандою) баганда — провідний етнос країни.
- Ганда — традиційно найбільш урбанізований
народ Уганди — бл. 50 % ганда живе в містах.
-
Традиційні заняття
- Землеробські
культури — банани (їх насадження є
обов’язковим у кожному сімейному господарстві), тютюн, бобові, просо, кукурудза,
солодка картопля, арахіс, кассава, бавовник.
- Розведення великої
рогатої худоби, кіз, курей. Тваринництву на заваді
поширення мушки цеце. Мисливство
і рибальство.
- Ремесла — чинбарство,
гончарство,
ковальство,
плетіння,
виробництво луб’яної матерії (мбуґу).
- Невелика частина ганда зайняті в торгівлі,
зараз — в енергетичній,
видобувній та інших галузях промисловості
тощо.
-
Духовна культура і вірування
- Традиційні вірування ганда — політеїзм
з пантеоном богів, що уособлюють природні сили, та обожнюванням царя.
- Поширена народна медицина — ганда постійно радяться зі знахарями та віра в амулети та
заступництво духів-покровителів.
- Розвинутий казковий, пісенний і танцювальний фольклор.
-
|
