- Туніс (Tunisia), Республіка Туніс, країна на півночі Африки на узбережжі Середземного
моря; межує на південному-сході з Лівією і на заході з Алжиром; Це –
найменша за площею арабська держава Північної Африки.
- площа 164150 кв. км;
- столиця і головний порт — Туніс;
- рельєф: поля і ліси на півночі поступово переходять у пустелі на
півдні;
- глава держави й уряду Зін
ель-Абдін Бен Алі з 1987;
- політична система — демократична республіка,
що розвивається;
- експорт: нафта, фосфати, хімікати,
текстиль, продукти
харчування, маслинова
олія;
- населення 8,094 млн. чол. (1990);
9,335 млн. чол. (2001).
- мови: арабська (державна), французька;
-
Історія
- недавня історія: французький протекторат з 1883, внутрішнє
самоврядування отримане в 1955, повна незалежність як монархії в 1956, Хабіб
Бургіба став прем'єр-міністром. Країна стала республікою в 1957, Бургіба став
президентом, довічним президентом з 1975. Прем'єр-міністр захопив владу в 1987,
у 1988 були проведені демократичні конституційні зміни. У 1989 на загальних
виборах урядова партія одержала всі місця в Зборах.
-
Туніс є найпівнічнішою країною в Африці і частиною природного кордону між
Західним і Східним Середземномор'ям. У старовину він був центром карфагенської
держави, а потім став серцем римської провінції Африка. У Середні віки саме
звідси арабський вплив і іслам розповсюджувалися на південь, захід і північ. У
16 ст. Туніс потрапив під владу Туреччини, а в кінці 19 ст. став протекторатом
Франції. У 1956 була проголошена незалежність країни, а в 1957 Туніс став
республікою.
-
Географія. Природа
- Країна розташована на приморських рівнинах, в сх. частині гір Атлас (найвища
точка – г. Шамбі,1544
м) і півн. частині пустелі Сахара. Клімат
субтропічний середземноморський, на півдні – тропічний пустельний. Головна ріка
– Меджерда.
-
Економіка
- Туніс – аграрно-сировинна країна, одна з найбільш розвинених у Африці.
Основні галузі промисловості: нафтодобувна та нафтопереробна, хімічна,
гірничо-металургійна, харчова, текстильна, цементна. В Т. розвинуті всі види
транспорту. Осн. порти: Туніс, Сфакс, Бізерта, Габес, Сехіра, Сус. Нафтовий
термінал в Сехірі на березі затоки Габес пов'язаний з внутрішніми районами
нафтовидобутку нафтопроводами. П'ять великих міст мають в своєму розпорядженні
власні аеропорти: Аль-Увайна (Туніс-Картаж), Монастір, Джерба, Таузар і
Табарка.
- За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
ВВП – $ 21,3 млрд. Темп зростання ВВП – 5%. ВВП на душу населення – $2283. Прямі
закордонні інвестиції – $ 0,577 млрд. Імпорт – $ 9,6 млрд. (г.ч. Франція – 27%;
Італія – 19,5%; Німеччина – 12,3%; Іспанія – 4,3%; Бельгія – 3,8%). Експорт – $
9 млрд. (г.ч. Франція –27%; Італія – 21,4%; Німеччина – 15,1%; Бельгія – 6,4%;
Лівія – 4%). Основні статті імпорту - машини і обладнання, сира і перероблена
нафта, продовольчі товари, транспортні засоби, деревина, а також бавовна-сирець
і бавовняна пряжа. Експортують текстильні товари і шкіру, хімічні і супутні
товари, машини і транспортне обладнання, сільськогосподарські продукти і
продовольчі товари, мінеральну сировину, паливо і мастильні матеріали. Важливі
статті експорту – фосфорити і продукти їх переробки, оливкова олія, вино,
свинець, залізо і сталь.
-
|
