- Республіка Сейшелли
Repiblik Sesel
République des
Seychelles
Republic of Seychelles
-
- Сейшельські Острови (офіційна назва Республіка
Сейшелли) — країна в Індійському
океані на однойменних островах біля східних берегів Африки, на північ від Мадагаскару.
Площа — 453 км². Столиця — Вікторія.
Країна знаходиться на архіпелазі зі 158 островів, на відстані приблизно 1600 км
на схід від континентальної Африки. Навколишні великі острови — Мадагаскар,
Маврикій, Реюньйон, Коморські
острови, Mальдівські
острови. Сейшельські острови відомі природною красою навколишніх островів,
особливою флорою та фауною. Туризм є основою економіки країни. За кількістю
населення (80 654 чол.) Республіка Сейшелли — найменша суверенна держава Африки.
-
Історія
- 1502 — Васко
да Гама відкриває Сейшельські острови.
- 1756 — Сейшельські острови проголошені
володінням Франції.
- 1814 — Острови переходять в володіння Великобританії.
- 1903 — Сейшельські острови отримують
статус окремої королівської колонії.
- 1970 — Засновані Законодавчі Збори
островів.
- 1976 — Проголошена незалежність
Сейшельських островів.
- 1977 — Здійснений державний
переворот, до влади прийшов Франс-Альберт Рене.
- 1979 — Запроваджена однопартійна система
на чолі з «Об'єднаною народною партією Сейшельських островів» (ОНПС).
- 1981 — Невдала спроба державного
перевороту за участю південноафриканських найманців.
- 1982 — Придушена спроба внутрішнього
заколоту.
- 1992 — Повернена багатопартійність.
- 1993 — «Народний Прогресивний Фронт
Сейшел» (НПФС)) перемагає на парламентських виборах.
- 2006 — Кандидат від НПФС Джеймс Мішель
перемагає на президентських виборах.
-
Політичний устрій
- Республіка Сейшели - республіка
з президентською формою правління. Президент
є головою держави, головою уряду і головнокомандуючим збройними силами.
Обирається всенародним голосуванням на п’ятирічний термін. Президента республіки
Джеймса Мішеля було обрано на посаду в серпні 2006 р. Кабінет міністрів обирається і призначається
президентом і підлягає схваленню більшості парламенту.
- Республіка має однопалатний парламент
— Національні Збори (фр.
Assemblée Nationale). Парламент
складається з 34 депутатів, 25 з яких вибираються безпосередньо прямим
голосуванням — решта 9 місць призначаються пропорційно відсотку голосів
отриманих кожною партією. Термін обрання депутатів — 5 років.
-
Адміністративно-територіальний поділ
- Країна поділена на 25 адміністративних округів:
- Анз-о-Пен (Anse aux Pins)
- Анс-Буало (Anse Boileau)
- Анс-Етуаль (Anse Etoile)
- Анс-Луї (Anse Louis)
- Анс-Руаяль (Anse Royale)
- Бе-Лязар (Baiе Lazare)
- Бе-Сент-Анн (Baie Sainte Anne)
- Бель-Ер (Bel Air)
- Бель-Омбр (Bel Ombre)
- Бо-Валлон (Beau Vallon)
- Глясі (Glacis)
- Гранд-Анс (о. Мае) (Grand' Anse (Mahe))
- Гранд-Анс (о. Праслен) (Grand' Anse (Praslin)
|
- Каскад (Cascade)
- Ле-Мамель (Les Mamelles)
- Ля-Діг (La Digue)
- Ля-Рив'єр-Англез (La Riviere Anglaise)
- Мон-Бюкстон (Mont Buxton)
- Мон-Флері (Mont Fleuri)
- Плезанс (Plaisance)
- Пор-Гло (Port Glaud)
- Пуент-ля-Рю (Pointe La Rue)
- Рош-Кеман (Roche Caiman)
- Сен-Луї (Saint Louis)
- Такамака (Takamaka)
|
-
Географія
- Республіка Сейшели розташована на архіпелазі,
який знаходиться в західній частині Індійського
океану на відстані 960 км на північний схід від о. Мадагаскар
і 1,6 тис. км від східного узбережжя Африки, і який складається з 115 різних
островів (за деякими джерелами – від 92 до 140). Довжина берегової лінії – 491
км. Певна кількість великих островів складаються з гранітного масиву. Велика
кількість дрібніших коралових островів-атолів розкидана на великій території
і вони мають назву «Зовнішні Острови».
- Найбільші острови за розміром та кількістю населення — Мае, Праслен та Ла Діґ
входять в групу «Внутрішніх островів». Мае — найбільший острів архіпелагу і тут
знаходиться найвища точка — гора Морн-Сейшеллуа (905 м). На Мае також
розташована столиця країни — Вікторія,
тут живе більшість населення країни.
-
Клімат
- Острови мають субекваторіальний морський клімат. Середньорічна
температура повітря — +26° – +28°C. Як такі існують тільки два сезони: зимовий –
сухіший і помірно тепліший (травень-листопад) і літній – вологий жаркий
(грудень-квітень). Сезони розрізняються між собою тільки напрямом вітру і
кількістю опадів. Середньорічна кількість опадів – 2300 мм на узбережжі і 3500
мм в піднесених районах. Іноді трапляються сильні урагани, але
не так часто, як на Маврикії або Реюньйоні.
-
Рослинний і тваринний світ
- Рослинний і тваринний світ Сейшельських островів відрізняється своєю
різноманітністю і багатством. На островах нараховується 81 вид ендемічних
рослин. Тропічні вічнозелені ліси збереглися в центральних районах великих
островів. На острові Праслен і на декількох дрібніших довколишніх острівцях
росте віялова сейшельська (мальдівська) пальма — єдине місце в
світі розповсюдження такого типу пальм. Ширина її листя близько 3 м, а горіхи
(коко-де-мер — «морський кокос») вагою до 20 кг є найбільшим насінням у флорі Землі. Ці
пальми живуть до 800 років. На островах є ще 6 видів ендемічних пальм, декенія
благородна – найвища з них (до 40 м). Ростуть бамбук, ваніль, драконове,
хлібне
і коричне
(з його сухої кори виробляють корицю) дерева. Є також
такамак, китайська
яблуня, ліани, орхідеї, папороті і
ендемічна рослина-медуза. Окрім домашніх тварин, з ссавців мешкають кажани і схожий на їжака звір
під назвою тенрек.
- На Сейшельських островах (в основному на атолі Альдабра) є гігантські (до 200
кг) слоняча і зелена морська («супова») черепахи.
Водяться болотяні черепахи, неотруйні змії, різноманітні ящірки (багато геконів)
і тигрові хамелеони.
На островах є велика кількість птахів (особливо на о.Кузен): ендемічні райська
мухоловка, сейшельський ткачик і чорна папуга, ібіс, індійська
майна, крячки, сороча славка, фрегати, чапля. Існує багато комах. У
водах навколо островів водиться близько 900 видів риб (акула, камбала, марлин,
морський окунь, риба-вітрильник, скат,
тунець та ін.). Є багато креветок
і молюсків (тільки навколо
о. Мае їх тут більше 300 видів!). Налічується близько 100 ендемічних видів коралів.
- Сейшельські острови мають великий досвід в галузі збереження та охорони
навколишнього середовища. Перші заходи по охороні флори і фауни були
започатковані ще в 1960-х роках. Існували закони по захисту навколишнього
середовища ще з колоніальних часів і уряд країни вжив дійових заходів, особливо
для збереження декількох видів птахів від знищення. На островах існує декілька
державних і приватних фундацій, які займаються збереженням, доглядом та
вивченням флори та фауни островів. Декілька місць на островах з огляду на
незвичайну флору та фауну проголошені місцем
світової спадщини ЮНЕСКО.
-
Економіка
- Основа економіки країни – туризм і рибальство.
На туризм приходиться 70% доходів в іноземній валюті. Уряд вживає значних зусиль
для підтримки індустрії туризму. Позитивний вплив на туристичний сектор
економіки справило відкриття міжнародного аеропорту у м. Вікторія (1970 р.). Уряд заохочує інвестиції
в готельний бізнес і реструктуризацію галузі. На Сейшельських островах
знаходиться найбільший в Індійському океані центр переробки і перевезення тунця.
Неподалік від м. Вікторії створена міжнародна торгівельна зона (МТЗ). На
Сейшелах в рамках розвитку офшорного бізнесу зареєстровано
10 тис. т.зв. міжнародних бізнес-компаній (2002). Провідні фінансові установи
Європи та світу мають тут свої філії.
- На сільське
господарство приходиться близько 2% частки ВВП країни. Під активним
сільським господарством зайняті близько 6 тис. га. На островах, переважно на о.
Мае вирощують авокадо, банани, батат, манго, коричне
дерево, просо, овочі, чай і ямс. Також розвинене тваринництво:
(вирощування свиней, великої рогатої худоби і
кіз) і
птахівництво. Розвивається рибна індустрія. З 1978 введена 370-кілометрова зона прибережних вод для
обмеження вилову тунця іноземними риболовецькими суднами. Підписані вигідні для
країни угоди про умови лову риби у Індійському океані. До 2008 р. Сейшельські острови мають преференційне право
доступу на європейські ринки збуту тунця. Щорічно тут також виловлюють близько 8
000 тон креветок.
Країна займає одне з перших місць в світі по споживанню риби на душу населення –
65 кг в рік.
- У 2000 році на долю промисловості
припадало – 24,4% ВВП. Переробна промисловість включає в себе фабрику по
консервації тунця (99% продукції йде на експорт до Європи), заводи по
консервації овочів і фруктів, верфі для будівництва човнів, невеликі
заводи, які займаються збіркою телевізорів. Також є декілька підприємств, які
виробляють меблі, миючі засоби, фарби, цигарки, предмети з пластику. Працюють пивні заводи та заводи
безалкогольних напоїв, а також по виробництву солі та переробці
сільськогосподарської продукції: виробництву кориці, харчового і
технічного масла з копри кокоса.
- Важливу роль в економіці країни відіграє зовнішня торгівля. Основним
предметом експорту є консервований тунець, заморожена риба та креветки. Інше
джерело валютних надходжень — реекспорт нафтопродуктів, обслуговування за
заправка іноземних суден в порту Вікторії. Основні економічні партнери
Сейшельських островів — Великобританія,
Франція, Італія, США. Сейшельські
острови імпортують продовольчі товари, нафтопродукти, устаткування та
транспортне обладнання, вироби тютюнової та хімічної
промисловості. На островах знаходиться декілька теплових електростанцій, які є
основним джерелом електроенергії. В якості палива використовуються продукти
нафтопереробки.
- Основним засобом транспорту в країні є автомобільний транспорт. Існує 397 км.
доріг. Порт Вікторія відіграє важливу роль у транспортній системі країни. У 2001 р. транспортний флот країни складався з 25
суден. В зв’язку з незвичайною географією авіаційний транспорт є ключовим у
низці регіонів країни. У 2002 р. існувало 14
аеропортів різного розміру в багатьох регіонах країни, тільки половина з них
асфальтовані. Найбільший аеропорт — міжнародний аеропорт Вікторія. Існує єдина
національна авіакомпанія — Ер
Сейшелз (Air Seychelles), яка виконує регулярні рейси до Лондону, Парижу, Риму, Сингапуру, Франкфурту,
а також ПАР.
Аеропорт Вікторії також приймає літаки численних міжнародних авіакомпаній, які
забезпечують притік туристів на острови.
-
Населення
- 85% населення країни — креоли, нащадки від змішаних шлюбів французьких
поселенців і англійських моряків з африканцями,
індійцями, арабами і ін.
Завдяки еміграції на островах також проживають індійці — 5%, малагасійці —
2%, китайці, англійці — 1%. Також є
невеликий відсоток французів і арабів. Мова 93% населення країни — креольська
(Seselwa). Креольська мова склалася з суміші старофранцузької мови, мови
хінді та англійської.
Разом з англійською і французькою мовами, креольська має офіційний статус. Уряд
вживає значних заходів для підтримки креольської мови, створений Інститут
Креольської Мови.
- Майже половина населення країни живе у містах. Великі міста: Вікторія,
Анс-буало (4 000 чол.), Анс-роял (3800 чол.). Економічно активне населення – 43
560 чол. (2000). Щільність населення – 178,6 чол. на 1 кв. км. Середньорічний
приріст населення – 0,46%. Народжуваність – 16,89 на 1000 чол. Дитяча смертність
– 16,41 на 1000 чол. Країна має одну з найвищих рівнів тривалості життя 71,3
років (65,8 у чоловіків і 76,9 років у жінок).
-
Культура
- Культура островів ввібрала в себе традиції багатьох народів: африканські мотиви,
англійський танець, французька музика і співи. У музичній традиції значне місце
займає романс, який виконують
виключно французькою
мовою. Невід'ємною частиною культури креолів є сега – імпровізований
танець-спектакль у супроводі музики і характерного речитативу на креольській
мові. На островах також розповсюджені традиційні африканські танці, такі як
реюньйон, таараб та сукус. Серед музичних інструментів
виділяються бонн (смичковий) і зез (струнний).
- З ремесел провідне місце займають плетені вироби з тростнику,
бамбуку,
такі як килими і капелюхи, та з текстилю, такі як батік. Також розповсюджені
вироби з дерева, картини з традиційними африканськими мотивами, глиняні вироби.
Одним з традиційних ремесел є виробництво прикрас з черепахових панцирів і
черепашок, картин з перламутрових раковин.
- Традиційне житло в сільських районах – невеликі дерев'яні будинки, криті
пальмовим листям або гофрованим залізом і поставлені на гранітному фундаменті.
Внутрішні перегородки будинку споруджуються з розщепленого бамбуку. У столиці
збереглися будівлі колоніального періоду.
-
Релігія
- Більшість мешканців країни сповідують християнство, з них майже 90% римокатоликів.
Незважаючи на великі зусилля англійських колоністів тільки 8% — члени англіканської
церкви. Більшість населення — прихильники римокатолицької церкви, ще з часів
французького володіння. Католицька церква залишається провідною в суспільстві,
більшість населення визнають себе досить релігійними — регулярно відвідують
церкву, релігійні свята відзначаються широким загалом суспільства. До 1944 р. всі школи країни та система освіти були
в розпорядженні католицької церкви.
- Також існує невеликий відсоток буддистів,
прихильників індуїзму, ісламу та конфуціанства,
однак на островах немає ніяких інших культових споруд крім церков. Деякі креоли
сповідують традиційні африканські вірування і культи: анімалізм,
фетишизм,
культ предків та сил природи. Навіть ті хто належить до католицької церкви іноді
практикують чаклунство
та інші африканські шаманські традиції.
-
Система освіти
- В країні існує обов'язкова 9-річна освіта. Початкова освіта надається креольською
мовою, з третього класу вивчається англійська
мова, а з шостого також і французька.
Після шести років початкової школи і трьох років середньої школи учні мають
можливість продовжити навчання в установах т. зв. Національної Служби Молоді
(National Youth Service). Навчання в цих установах є інколи необхідним
для продовження навчання в вищих учбових закладах. Загальна кількість студентів
в Службі Молоді близько тисячі чоловік. Основна ціль програми — подолання
безробіття серед молоді. Разом з загальноосвітніми предметами учні навчаються
практичних навичок і живуть в таборах.
- Середня спеціальна освіта пропонує спеціальності у сфері туризму та готельній
справі. Також існує національний центр промислового навчання і національний
коледж мистецтв. У 1983 р. в м. Вікторії
відкритий політехнічний інститут, на двох відділеннях навчається близько 600
студентів, працює 52 викладачів. На освіту щорічно виділяється 16,3%
держбюджету. На островах не існує інших вищих учбових закладів, молодь отримує
вищу освіту також у Великобританії,
Австралії,
Китаї і Франції. У 2003 р. на фінансування навчання за кордоном
виділено додатково 45 млн. сейшельських
рупій. У 2003 р. 88% населення було
письменним.
-
Збройні сили
- Сейшельські Народні Оборонні Сили (Seychelles People's Defence Forces)
нараховують близько 800 службовців. З них близько 300 чоловік у складі президентського
підрозділу. Збройні сили країни складаються з одного батальйону піхоти і двох артилерійських
підрозділів. Резервісти і національна
гвардія нараховують ще 1000 чоловік. Збройні сили беруть участь у регулярних
навчаннях в Африці, а також разом з французькими
збройними силами в регіоні.
- Берегова охорона була створена у 1992 р.
і нараховує 250 чоловік, розділена на військово-морський і піхотний підрозділи. У
складі берегової охорони є декілька кораблів, придбаних у Росії, Італії, Індії. Кораблі збройних сил
беруть участь у патрулюванні прибережних вод.
- В складі збройних сил існує також авіаційний підрозділ
— він був створений у 1997 р. Підрозділ не
має власних літаків, але відряджає льотчиків на комерційні літаки, які орендує
для спеціальних заходів. Цивільні літаки в державній власності використовуються
для рятування в морі. Зараз підрозділ в основному займається тренуванням
льотчиків.
-
Засоби масової інформації
- В країні виходить декілька газет на всіх офіційних мовах. Серед провідних
газет існують: щоденна урядова газета «Сейшелз нейшн»
(Seychelles Nation – «Сейшельська нація»), урядовий вісник «Офішл газетт»
(Official Gazette – «Офіційна газета»), щомісячний журнал «Піпл» (The
People – «Народ»), а також католицький журнал «Еко дез іль» (L’еcho des Iles
– «Відлуння островів»). Віщання здійснюється на трьох офіційних мовах країни. З
1979 р. в країні працює інформаційне
агентство «Сейшельське пресове агентство», (Seychelles Agence de Presse, SAP). У
2002 р. інтернетом
користувалося близько 9 000 чоловік. Існує тільки одна опозиційна газета
«Регар».
- Сейшельська телерадіокомпанія SBC (Seychelles Broadcasting
Corporation) отримала автономний статус у 1992 р. До компанії належить телевізійний канал і дві
радіостанції. Віщання здійснюється на трьох офіційних мовах. Телекомпанія і
більшість інших ЗМІ знаходяться у володінні уряду, високі
ліцензійні кошти не дозволяють інвестиції
в цю галузь.
-
|
